Чому Бог нас «не чує»

молитва, чи Бог нас чуєЧастина людей не знає, чому іноді Бог нас «не чує», і «не відповідає» на наші прохання. У разі біди чи сильної потреби ми молимось, іноді «гаряче», а результату немає. Атеїсти в Бога не вірять, і їхнє пояснення зрозуміло. Але й християни, часто не знають відповідь на запитання. Я не маю духовного сану, тому напишу, як сам розумію.

На мою думку, Бог нас чує і розуміє, але іноді ми не маємо відповіді через декілька причин.

Причина перша – негідне життя

Невеличка аналогія, щоб краще зрозуміли: у вас є «друг», який вас ніколи не згадує; прохань не виконує, може жартувати про вас. Але коли в нього якась проблема, він раптом «прозріває» і просить допомогти. Ви дуже поспішатимете на допомогу?

Те саме і з нашими відносинами із Богом: до церкви не ходимо або там неуважні, регулярно не молимось, людей не любимо, заповіді не зберігаємо.

А потім щось стається – в сльози, і дуже починаємо просити.

У Біблії сказано:

«Грішників Бог не слухає; але хто шанує Бога і творить волю Його, того слухає» (Ін. 9: 31).

Читаючи про життя святих бачимо, що вони могли словом лікувати хворих, і навіть воскресати померлих.

Причина друга – Божа воля

Я людина грішна, але в мене були випадки, коли молитва діяла. Маю на увазі саме важкі випадки. Це можна списати на співпадіння, але можливо це була дія молитви.

Пам’ятаю, у 1999 році мою бабцю завезли в лікарню, із рота йшла кров. Перевірили на спеціальному обладнанні, і поставили діагноз – рак шлунку. То капець!

Я пам’ятаю, як перепитав батька, чи могли лікарі помилитись, але він сказав, що цей метод і обладнання дають точні аналізи.

І я пам’ятаю, як щиро просив Бога допомогти. І знаєте, через пару днів лікарі щось там перевірили, і сказали, що в бабці тільки виразка шлунку. Якщо цікаво, то бабця швидко пішла на поправку, і прожила ще 5 років (померла від зупинки серця).

А у 2008 році захворіла інша моя бабця, точніше впала без свідомості, і втратила мову. Перестала впізнавати рідних, фактично лежала без свідомості. Я був на роботі, і мені зателефонували про цей випадок.

Я тоді також сильно молився, щоб бабця жила, хоча чітко пам’ятаю, як у голові згадалось біблейське: «нехай буде воля твоя». Я тоді подумав, воля може у Бога бути інша, але я хочу, щоб бабця жила.

Тобто я нагло просив, щоб бабця жила, і без варіантів. І знаєте що? Бабця прожила ще 8 місяців, але то не було життя: вона весь час пролежала у ліжку, мала страшні рани, і промучилась бідна. Коли помирала, я зрозумів, що все таки у словах: «нехай буде воля твоя» щось є.

Тепер ви знаєте, чому Бог не завжди відповідає на молитви: йому видніше, і не завжди те, що ми просимо, буде кращим для нас. Описана вище подія це яскраво показує.

Причина третя – ти можеш зробити це сам

Часто люди просять того, що можуть зробити самі. Іноді краще не просити, щоб стало менше зла у світі, а самому «закотити рукави» і діяти.

Причина четверта – зарано

Іноді причина може бути банальною: ще зарано. Успіх, чи потрібна подія у житті приходить тоді, коли людина заслужить: співак наспіває потрібну кількість годин чи спортсмен достатньо потренується.

Крім того, люди не правильно розуміють біблейське: «просіть, і отримаєте». Там не сказано: «попросіть», тобто раз. А «просіть».

Ось таке. Тут виключно моє розуміння даного питання.

8 comments

  1. Я просила Бога забрати мою гординю,
    і Бог відповів мені – ні.
    Він сказав, що гординю не забирають –
    від неї відмовляються.

    Я просила Бога зцілити мою приковану до ліжка дочку.
    Бог сказав мені – ні.
    Душа її в надійності, а тіло все одно помре.

    Я просила Бога дарувати мені терпіння,
    і Бог сказав – ні.
    Він сказав, що терпіння з’являється в результаті
    випробувань – його не дають, а заслуговують.

    Я просила Бога подарувати мені щастя,
    і Бог сказав – ні.
    Він сказав, що дає благословення,
    а чи буду я щаслива, чи ні – залежить від мене.

    Я просила Бога вберегти мене від болю,
    і Бог сказав – ні.
    Він сказав, що страждання відвертають людину
    від мирських турбот і привертають до Нього.

    Я просила Бога, щоби дух мій ріс,
    і Бог сказав – ні.
    Він сказав, що дух повинен вирости сам.

    Я просила Бога навчити мене любити всіх людей так,
    як Він любить мене.
    Нарешті, сказав Господь, ти зрозуміла, чого треба просити.

    Я просила – і Бог послав мені випробування,
    щоби загартувати мене.

    Я просила мудрості –
    і Бог послав мені проблеми,
    над якими треба ламати голову.

    Я просила мужності –
    і Бог послав мені небезпеки.

    Я просила любові –
    і Бог послав нещасних,
    які потребують моєї допомоги.

    Я просила благ –
    і Бог дав мені можливості.

    Я не одержала нічого з того, що хотіла –
    Я одержала все, що мені було ПОТРІБНЕ !
    Бог почув мої молитви.


    Мати ТЕРЕЗА

  2. Павле, ти не згадав про ще одну причину, яку святі отці церкви вважають ледь не найголовнішою: Бог через “затримані” відповіді на прохання хоче навчити нас спілкуватися з ним. Не сприймати його як банкомат (попросив-отримав-і до зустрічі наступного разу).

  3. бегемот

    Трошки довга (але потрібна) цитата про те, чи вислуховує Бог грішників. З книги св.Альфонса Лігуорі “Молитва – могутній засіб спасіння”.

    Бог вислухує кожного, каже Св. Іван Золотоустий, пояснюючи ці Христові слова: «Кожний, чи він праведник чи грішник». Св. Лука оповідає, що Ісус Христос, говорячи про того, що дав свому приятелеві ввесь хліб, що мав у хаті, не так ради приязни, як радше тому, що приятель докучав йому, сказав: Коли він не встане і не дасть йому ради дружби, то за докучання його встане і дасть, скільки цей потребує. І Я кажу вам: Простіть, і буде вам дане. Отож витривала молитва виєднує від Бога милосердя і для тих, що не є Його приятелями. Св. Іван Золотоустий каже: «Молитвою можна отримати те, чого не отримується через приязнь». Що більше, каже цей Святий, «молитва має в Божих очах більшу вартість аніж приязнь, бо вона доконує того, чого приязнь не годна доконати».

    Св. Василій не сумнівається, що навіть грішники годні виєднати собі від Бога те, чого просять, якщо не перестануть молитися: «Грішники отримують те, чого благають, якщо їх молитва витривала». Св. Григорій потверджує цю гадку: «Нехай грішник кличе, і його благання дійде до Бога!» Св. Єронім так само висловлюється про цю справу, кажучи, що навіть грішник може звати Бога своїм Батьком, якщо благає прийняти його за Свого сина. Він може наслідувати приклад блудного сина, що звав його Батьком, хоч цей не був іще пробачив йому: Отче, я згрішив! Якщо б Бог не вислухував грішників, каже Св. Августин, то митник марне благав би прощення: «Даремно митник був би кликав «Боже, будь милосердний для мене грішника, якщо Бог не вислухав грішників». Свята ж Євангелія запевняє нас, що молитва виєднала прощення митникові: цей вернувся оправданий до свого дому.

    Св. Тома каже, що воно не конечне бути Божим приятелем, як хтось молиться, щоб виєднати собі якусь ласку, бо сама молитва чинить його Божим приятелем: «Сама молитва повертає нас у Божих синів». Св. Вернард поясняє, чому воно так діється, і каже, що щира молитва грішника походить із бажання вїдзискати Божу ласку. Це ж бажання це дар, що ніхто інший не годен дати хіба Бог. «Чому б Бог», каже Святий, «давав грішникові подібне бажання, якщо б не бажав вислухати його?» Саме Святе Письмо подає дуже багато прикладів, як грішники через молитву звільнилися від гріха, от хоча б цар Ахав, цар Манасія, цар Навуходоносор, і в кінці добрий розбійник. Яку подиву гідну силу має молитва! Два грішники вмирають біля Ісуса Христа на Голгофі. Один із них спасається, бо молиться: «Згадай мене», а другий загибає, бо не молиться!

    Св. Іван Золотоустий коротко з’ясовує цілу справу, кажучи: «Не було такого розкаяного грішника, що молився до Господа і не отримав, чого бажав». Пощо ж нам покликуватися на авторитет Святих і наводити різні рації, коли сам Христос каже: Прийдіть до Мене всі, що почуваєтеся струджені і перетяжені, і Я полегшу вашу втому! Св. Єронім. Августин і інші під словом перетяжені розуміють грішників, що стогнуть під тягарем гріхів, Якщо вони звернуться до Бога, то Він — як обіцяв — спасе їх Своєю ласкою. Ах, кличе Св. Іван Золотоустий, ми самі так сильно не бажаємо прощення, як Бог прагне простити нам! «Ти так не бажаєш прощення своїх гріхів, як Бог бажає пробачити їх». Нема такої ласки, додає цей Святий, якої молитва не могла б виєднати, хоча б той, хто молиться, був найбільшим грішником. Проте ця молитва має бути витривала. «Нема нічого, що ревна і постійна молитва не могла б отримати від Бога, хоча б грішник мав тисячі гріхів на своїм сумлінні».

    Бог не поступає так, як люди. Якщо хтось колись образить їх і потім приходить прохати якоїсь прислуги, то люди негайно пригадують вчинену зневагу. Бог так не поступає з тим, що молиться до Нього, хоча б він був найбільшим грішником на світі. Бог не ганить його за вчинені прикрості, як благає в Нього ласк потрібних до спасіння. Він так приймає грішника ніби ніколи не образив Його, потішає, вислухує та збагачує Своїми обильними дарами. Спаситель кличе, щоб заохотити нас молитися: Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите в Отця в Моє ймення, то Він дасть вам.

    Мій Боже, де ж більша потіха для грішника по стількох провинах! Таж він знає, що напевно отримає від Бога, чого тільки попрохає в ім’я Ісуса Христа!

    Слова «чого тільки попрохаєте» заторкують спасіння душі, бо як іде про дочасні добра, то Господь часом не подає їх, хоч і прохаємо, бо бачить, що ці добра пошкодили б нашій душі. Якщо йде про духовні добра, то Божа обітниця не є умовна, але абсолютна. Св.Августин каже, що треба з повним довір’ям благати в Бога тих речей, що Бог обіцяв напевно подати нам: «Благай з повним довір’ям того, що Бог обіцяв». Як Господь міг би відмовити нам чогось, пише Святий, коли з довір’ям просимо Його, якщо Він сильніше бажає роздавати нам ласки ніж ми прагнемо одержувати їх? «Він сильніше хоче дати ніж ми одержати».

  4. Тут коментар атеїста, але такий, щоб безглуздих суперечок не починати 😀

    • Я просто не читав, тільки “зарано” побачив. Подумав, що це треба розказувати всім онкохворим дітям – зарано..

      • Чому зарано? Про онкологію я схиляюсь до думки, що причина – брак якогось вітаміну чи мікроелементу, про який ще не знаємо.
        Це як не вживати вітамін С, і загинеш від цинги. Щоб бути здоровим – треба пам’ятати про вітамін С. Напевне, щось подібне і з раком.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*