Чи такий вже небезпечний СНІД?

СНІДХочу трохи поговорити про хворобу якою лякають увесь світ, хворобу, яка тримає у страху як світових знаменитостей із мільйонними прибутками так і бідне населення африканських країн. З екранів телевізорів та газетних шпальт нам твердять що хвороба надзвичайно небезпечна та не лікується.

Про те що не лікується я вступати в суперечку не буду. А те що така вже небезпечна хвороба проти якої немає порятунку зараз поговоримо. На відміну від епідемій що передають повітряно-крапельним шляхом, СНІД не такий заразний. Заразитися ним неможливо від потиску рук, поцілунку чи повітряно-крапельним шляхом.

Якими ж способами найчастіше передається ця хвороба? Відповідь медикам відома давно: статевим шляхом, при ін’єкціях зараженими шприцами, при статевих контактах гомосексуалістів, коли заражена мати родить хвору дитину, при вливанні крові від хворої людини до здорової.

Ось такі дані є в мережі:

  • статевим шляхом – 70-80%;
  • ін’єкційні наркотики – 5-10%;
  • професійне зараження медпрацівників – менше 0,01%;
  • переливання зараженої крові – 3-5%;
  • від вагітної чи кормлячої матері дитині – 5-10%.

Якщо уважніше подивитися на способи передачі захворювання то можна запримітити одну особливість. Набагато важче заразитися СНІДом уникаючи “зв’язків на стороні”, не вживати наркотики, гидитися гомосексуалізмом та жити все життя із законною дружиною.

Звичайно, можна заразитися відвідуючи зубного лікаря і там інфікованим інструментом одержати смертельну інфекцію. Але це скоріше виняток. Якщо ж брати головні причини, то виникає закономірне запитання.

Невже так важко виконувати правила, щоб зменшити шанс захворіти? Наведені вище правила можливо і складні для нашого суспільства, але для українців, ще років 50 (і більше) тому це була норма. Люди мали по 6-9 дітей і з своєю дружиною (чоловіком) жили все життя.

В українських селах про розлучення чи дошлюбне статеве життя ніхто не знав. Коли в часи другої світової війни наших хлопців та дівчат відправляли на працю в Німеччину, то тамтешні лікарі проводили медичний огляд “робочої сили”. Збереглася доповідь голови медичної комісії німців вищому начальству. Він пише: “Ми їх не переможемо! У них 98 відсотків дівчат – незаймані!”. І це було ще пару десятків років тому. А що тепер? Напевне так само тільки навпаки.

І скажіть будь-ласка, як вони могли заразитися СНІДом?

Авторитет Церкви та народна мораль були на високому рівні. Дошлюбні статеві відносини та зв’язки “на стороні” осуджувалися і були великою рідкістю.

Якщо ви мені не вірите, то наведу уривок з твору Тараса Шевченка з його твору “Катерина”. Прочитайте як відносяться батьки до Катерини після її зальоту. І було якихось 150 років тому!

Сидить батько кінець стола,На руки схилився,Не дивиться на світ Божий:Тяжко зажурився.Коло його стара матиСидить на ослоні,За сльозами ледве-ледвеВимовляє доні:«Що весілля, доню моя?А де ж твоя пара?

Де світилки з друженьками,

Старости, бояре?

В Московщині, доню моя!

Іди ж їх шукати,

Та не кажи добрим людям,

Що є в тебе мати.

Проклятий час-годинонька,

Що ти народилась!

Якби знала, до схід сонця

Була б утопила…

Здалась тоді б ти гадині,

Тепер — москалеві…

Доню моя, доню моя,

Цвіте мій рожевий!

Як ягодку, як пташечку,

Кохала, ростила

На лишенько… Доню моя,

Що ти наробила?..

Оддячила!.. Іди ж, шукай

У Москві свекрухи.

Не слухала моїх річей,

То її послухай.

Іди доню, найди її,

Найди, привітайся,Будь щаслива в чужих людях,До нас не вертайся!Не вертайся, дитя моє,З далекого краю…А хто ж мою головонькуБез тебе сховає?Хто заплаче надо мною,Як рідна дитина?Хто посадить на могилі

Червону калину?

Хто без тебе грішну душу

Поминати буде?

Доню моя, доню моя,

Дитя моє любе!

Іди од нас…»
Ледве-ледве

Поблагословила:

«Бог з тобою!» — та, як мертва,

На діл повалилась…

Обізвався старий батько:

«Чого ждеш, небого?»

Заридала Катерина,

Та бух йому в ноги:

«Прости мені, мій батечку,

Що я наробила!

Прости мені, мій голубе,

Мій соколе милий!»

«Нехай тебе Бог прощає

Та добрії люде;

Молись Богу та йди собі —

Мені легше буде».

 

 

Ну і як вам? І який тоді міг бути СНІД? У більшості випадків вберегтися від зараження хворобою просто: ПОТРІБНО ЗБЕРІГАТИ БОЖІ ЗАПОВІДІ! В минулому люди були побожні і на наших землях мала вплив Церква. Тепер дуже багато розлучених, мають місце статеві стосунки до шлюбу, багато наркозалежних. Звичайно що буде поширюватися епідемія.

Падінню моралі також сприяє телебачення та преса. Це і зрозуміло. Власники студій, актори та сильні світу цього самі так живуть.

Не забуду, як у всесвітній день боротьби зі СНІДом, я дивився по телевізору фільм “Ворог біля воріт”. По середині фільму була реклама, в тому числі і соціальна. Там нас закликали побороти СНІД бо інакше він переможе нас і бла-бла-бла в такому ж дусі. Потім закінчується реклама і у фільмі головний герой з ледь знайомою героїнею фільму роблять ЦЕ.

Виходить що спочатку йдуть якісь примітивні заклики, а потім вже більш живописно показують як заразитися СНІДом. У мене питання. Хто і для чого таке робить? І хто і для чого знищує нашу мораль? Адже вона в нас була на висоті, і не десять чи сто років, а століттями.

Дуже важливо: цим матеріалом я ні в якому разі не хочу кинути тінь на тих хто захворів. Це може статися з кожним, і необов’язково з наркоманом (та й ті люди). Ніхто не може сказати, що він 100 відсотків не захворіє. Дуже шкода хворих людей, а особливо дітей, які вже такими народилися. Я мав на увазі те, що потрібно вживати комплексних заходів для запобігання поширенню цієї хвороби. І всілякі концерти, на жаль, тут мало допоможуть.

Не потрібно боятися чи відштовхувати від себе віл-позитивних людей, адже хвороба не передається через обійми, поцілунки, рукостискання, посуд, поруччя в транспорті.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*