Чи варто святкувати Різдво 25 грудня?

РіздвоВсе частіше в Україні лунають заклики святкувати різдвяні свята разом з усіма християнами. Серед аргументів які наводяться є: зближення та єднання християн, святкування приходу Ісуса Христа в один день.

Згідний, це все добре, і страшний розкол 1054 року має бути подоланий. Але втілення цієї ідеї має ряд проблем та перешкод.

Коли агітують святкувати Різдво з усім світом, то я одразу уточняю, про яке саме святкування йдеться. Бо й справді, більшість християнських країн святкує Різдво 25 грудня. Це такі великі країни як США, Великобританія, і навіть не християнська Японія.

Але яке це святкування і чи дійсно прихід Ісуса Христа вони святкують? Коли робили опитування маленьких американців, народження кого вони святкують 25 грудня, то більшість дітей сказали що Санта Клауса. Та й коли спитати дорослих американців з чим у вас асоціюються різдвяні свята, то більшість напевне відповість що зі знижками.

Якщо подивитися на буржуйські різдвяні листівки, то там дуже мало, або й взагалі немає зображень матері Божої, маленького Ісуса, пастушків, ангелів чи вертепу. Королівська служба Великобританії щоб не травмувати представників інших релігій взагалі випустила різдвяні у марки у вигляді акторів пантоміми (дивись фото до статті).

Це як прийти на день народження, і не згадати іменинника. Дивіться, що видає Гугл на слово “christmas” http://tinyurl.com/ntzj5ng. Де ви побачити тут згадку Ісуса Христа?

Так що коли кажуть, що увесь світ святкує Різдво 25 грудня, то я вже знаю як вони “святкують”. А тепер порівняйте наші переповнені святкові храми, колядки, вертепи та колядування. Де більше залишилося християнського духу? То хто до кого повинен приєднуватися?

До речі, в нас до такого ще недодумались http://www.pravoslavie.ru/jurnal/74660.htm

Слід не забувати, що вся Україна навряд чи повністю перейде на святкування Різдва 25 грудня. І знову ми будемо поділені! Припустимо що  всі почали святкувати різдвяні свята нового числа. Добре, а що мені тоді робити 7 січня? Йти до роботи чи ще раз святкувати?

Висновок. Ця тема не є такою простою як здається. Звичайно, нам потрібно пам’ятати прохання спасителя: “Прошу вас, щоб усі були одно”. Бог навіть не наказує, а просить. Гріх його не послухатися!

Але коли ми, наприклад, молимось до різних образів Ісуса Хреста, то хіба не всі молитви йдуть йому одному? Так само коли через незалежні від нас причини християни змушені святкувати свої свята в різні дні, то головну увагу варто звертати на те як ми святкуємо, а не коли.

Можливо, святкуючи Різдво 7 січня ми не втрачаємо своєї ідентичності. Наприклад у Чехії набирає поширення рух на захист чеського Ісусика Єжішка, який програє комерційному Санта Клаусу. Так що не так все просто. Нам не потрібно забувати свої традиції, а Бог допоможе вирішити те, що ми не знаємо як зробити.

P.S. Я так розумію, там скоро взагалі перестануть святкувати Різдво http://expres.ua/.

7 comments

  1. Такі нісенітниці може написати тільки невіглас, який не те що не знає історії святкування Різдва Христового, а й не розуміє різниці між юліанським та григоріанським календарями. А скупе знання американських дітей про Різдво (що ще не доведено, а є – якщо взагалі не вигадка – швидше частковим випадком) тут взагалі ні причому.

    Святкувати Різдво 25 грудня було прийнято 431 року на Ефеському Соборі, тобто ще до 1054 року, коли стався розкол в Християнській Церкві.

    Тож 25 грудня Різдво святкували як в Римі, так і в Константинополі.

    Святкували Різдво 25 грудня всі без винятку і 1054 року, і після розколу.

    Й лише в кінці 16 ст., а саме 1582 року, коли папа Григорій ХІІІ – внаслідок недосконалості юліанського календаря (введеного Юлієм Цезарем, де вперше було запроваджено високосні роки) – ввів новий календар, почалися “календарні” непорозуміння.

    Юлій Цезар ввів свій календар, оскільки Земля робить повний оберт навколо Сонця більше, ніж за 365 днів, а саме: за 365,24219 днів. Тому високосні роки мали цю різницю усувати.

    Але в юліанському календарі була прийнята ідеалізація: середня тривалість року дорівнювала 365,25 днів. А не 365,24219.

    Тож за 128 років функціонування юліанського календаря різниця між тропічним роком та роком за юліанським календарем становить приблизно одну добу.

    На час, коли папа Григорій ХІІІ, щоб усунути невідповідність, наказав впровадити новий календар – різниця становила вже 10 діб. Тому після 4 жовтня 1582 року мусило настати одразу 15 жовтня 1582 року. В новому календарі (календарі, яким і зараз ми всі користуємося в повсякденному житті) рік вважається високосним, якщо він кратний 4, але не кратний 100, або ж кратний 400, через що він виявився набагато точнішим, ніж юліанський.

    Григорій XIII запропонував Константинопольському Патріарху Ієремії II перейти на новий календар, але в Константинополі пропозицію відкинуто як невідповідну канонічним правилам святкування Великодня. Хоча імовірно, що більшу роль тут зіграло те, що такий, хай і хороший, календар запропонував папа Римський. Й тим більше важливий факт, що зараз Константинопольська Православна Церква відзначає нерухомі християнські свята саме за григоріанським календарем.

    Григоріанським календарем користуються також такі православні церкви: Александрійський, Антіохійський, Румунський патріархати, Болгарська православна церква, Польська та Грецька православна церква. Всі вони відзначають Різдво, як і належить, 25 грудня.

    Юліанським календарем користуються лише Московська та Сербська церкви, а також Українські православні та греко-католики. Хоча й вони святкують Різдво саме 25 грудня, але на юліанським календарем.

    Через те ж, що в Україні та Росії навіть у світській сфері григоріанський календар було прийнято аж 1918 року, різниця набігла в 13 днів, 25 грудня за юліанським календарем припадає на 7 січня за григоріанським.

    Найкумедніше, що якщо користуватися Юліанським календарем, то з 2100 року відбудеться зміщення усіх нерухомих свят на 1 добу, й Різдво святкуватимуть вже не 7-го, а 8 січня. А в далекому 5000 році Різдво припаде на 29 січня за григоріанським календарем.

    Те, що Московська та Сербська церкви, а також Українські православні церкви та Греко-католицька церква святкують Різдво de facto 7 січня, пояснюється лише тупою впертістю перших двох та недостатньою несамостійністю, а передусім страхом втратити прихожан (які при порушенні їх вже багаторічних звичок можуть перейти до Московського патріархату) других.

    Усі ці складні обрахунки та аргументи хочу завершити простим зрозумілим усім фактом: безглузда ситуація, що склалася через майже фанатичне чіпляння за юліанський календар (тепер вже не точний календар, створений ще Юлієм Цезарем, який і до Християнства ніякого відношення не мав), призвела не тільки до дивного та химерного феномену старого нового року, а й до того, що реальний Новий Рік припадає на сорокаденний піст, який закінчується на Різдво. Тільки от, якщо святкувати Різдво за календарем, який відповідає дійсності, то на час настання Нового Року цей піст вже сім днів як закінчився, й після Різдва Християни весело святкують Новий Рік. Якщо ж чіплятися (власне, невідомо для чого, хіба, щоб підкреслити якусь свою оригінальність) за старий, вже не виконуючий своєї функції календар, то виникає багато химерних незрозумілих речей, які священики ледве можуть пояснити своїм прихожанам, як от чому справжній Новий Рік – це 14 січня, а тому 31 грудня та 1 січня слід поститися тощо. Цікаво, як пояснюватимуть в 2100 році, чому завжди Різдво святкували 7 січня, а тепер 8 січня.

    А все просто, бо Різдво святкується 25 грудня. Й лише, якщо чіплятися за неточний юліанський календар, то 25 грудня за юліанським календарем відповідає поки що даті 7 січня (за григоріанським календарем), з 2100 року – це 8 січня, і так далі.

  2. Питання залишаються:
    1. Чи вся Україна перейде на святкування Різдва 25 грудня? Будемо ділити Україну?
    2. Що робити 7 січня? Йти на роботу за станок?
    Я вже мовчу про те, що задля толерантності європейці стидаються ставити ялинку та святкувати Різдво. І ситуація тільки погіршується. Нехай спочатку розберуться з собою: хочуть чи ні вони святкувати Різдво. І чи тільки це зводитиметься до Санти Клауса і святкових знижок.
    P.S. Звичайно, всього написаного вами я не знав, але маю право на свою думку. І погодьтесь, проблем із переходом на нову дату святкування вистачає.

  3. Проблеми швидше політичні, ніж релігійні.

    Чи перейде вся Україна на григоріанський календар? Вся Україна давно перейшла, а саме в 1918 р., щоправда тільки в світському житті.

    Чи перейдуть православні церкви, які тримаються юліанського календаря на григоріанський? Якщо йдеться про Україну, то тут , нажаль, багато залежить від Московського патріархату. Не те, що його не має бути в Україні (кожний сам вибирає, куди йому належати чи не належати), але факт, що якби Московський патріархат не мав великої кількості прихожан в Україні, Україна вже давно святкувала б Різдво 25 грудня, як і має бути. Бо православна церква Московського патріархату має великий вплив в Україні, й дійсно, якщо григоріанський календар як релігійний приймуть українські православні церкви та греко-католики, а Московський патріархат ні, то це буде ще одним політичним приводом до поділу України. Нажаль.

    Що робити 7 січня. В Україні не святкують Різдво 7 січня, а 25 грудня, але за юліанським календарем. Просто прихожани цього не знають. Як не смішно. Тому, якщо українськими Церквами буде прийнято григоріанський календар, то робіть собі 7 січня що хочете. Просто Різдво святкуватиметься 25 грудня, але вже за григоріанським календарем, й розбіжноті між чинними церковним та світським календарями вже не буде.

    Щодо календарів, натрапив щойно на один гарний допис на цю тему: http://inf-armed.at.ua/index/0-5

    А питання релігійної толерантності та різні форми її проявів до проблеми дати святкування Різдва відношення не мають зовсім ніякого.

  4. Частково з вами згідний, але погодьтесь, що більш важливо не коли святкувати (25грудня чи 7 січня) а як святкувати (можливість поїсти-випити чи щось більше). Важливо не втратити “Дух” Різдва.

  5. Так. Але водночас дата як багатовікова традиція також має велике значення. Хоч, звісно, це не найважливіше, бо сама дата була встановлена, хоч і на підставі певних аргументів, але шляхом домовленості.

    Водночас дух Різдва також на чомусь грунтується. Й атмосфера свята значною мірою витворюється тоді, коли для багатьох людей воно є важливим, коли багато людей відчувають його значущість для себе.

    Очевидно, це не тільки поїсти-випити, але і різдвяні знижки – також частина загальної атмосфери. Люди відчувають, що трапляється щось небуденне, відчувають магію свята. Ви були на різдвяних ярмарках в Німеччині, наприклад? Це щось незрівнянне. Хоча треба погодитися, що вони все більше й більше стають комерційними. Але комерційність не заступає собою Різдвяного Духу.

    Й прикро за Україну, коли перед днем Миколая підскакують ціни на мандаринки, а перед Різдвом та Новим Роком стається чергове подорожчання продуктів взагалі. Й все це на фоні низьких зарплат та значною мірою відчаю злиденності й невпевненості в майбутньому.

    Римський поет Теогнід казав, що злиденність породжує безпорадність, а та в сою чергу веде до несправедливості, яку починають чинити навіть ті, які раніше були справедливими, бо втрачають здатність розрізняти добре та погане.

    Матерія і Дух – одне. Всі спроби їх розділення – штучні. Це як мильна бульбашка, яка переливається різними кольорами, й при намаганні виділити якийсь один колір – лопає.

    Так само лопає Дух Різдва, якщо гадати, що він має триматися на якійсь одній конструкції нашого розуму.

    Зовнішнє завжди є виявом внутрішнього, а те, що в нас всередині – завжди проступає назовні. Все пов’язане.

    Дух Різдва – не щось одне, відокремлене від іншого, а те, що творять багато людей, для яких це свято важливе. Й він є такий, якими є ці люди.

  6. В чомусь згідний, але проблеми описані в статті залишаються.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*