Франція-Україна – 3:0. Пара думок

футбол україна франціяВчора дива не сталося, Україна знову не їде на чемпіонат Світу. Після такої фори яку ми отримали у першому матчі з французами в Києві, був шанс що таки ми поїдемо в Бразилію. Навіть букмекери підняли ставки для нашої збірної у три рази.

Але це був холодний душ. Напевне ніхто з нас не сподівався що французи покажуть таку гру, такий пресинг, такі швидкості. Особливо у першому таймі.

І якщо бути чесним, то саме вони повинні поїхати на Чемпіонат Світу, бо більше заслужили і поки-що краще грають у футбол.

Зле, бо і на минулому чемпіонаті Європи вони нас у дома обіграли у ті ж 3:0, і так само без шансів.

Таке враження у порівняні із першим матчем не ми стали гірше грати, а французи значно додали.
В першому таймі вже вивітрилася наша перевага, а з такою грою яку показували французи, більшість розуміло що нам мало що «світить». А після вилучення Хачеріді взагалі виграти у таких французів у десятьох – з розряду фантастики.

Не розумію того Хачеріді, для чого у такому надважливому матчі підводити команду? Невже він знає хоч один випадок (!) коли розмовами чи суперечками на полі можна було повпливати на результат матчу? Позитивно повпливати, звичайно.

Я думаю, що рахунок 3:0 – це ще не погано. Адже згідно статистики матчу французи володіли м’ячем 68%. І завдали у 4 рази більше ударів в бік воріт. Це багато, дуже багато.

І чомусь протягом усього матчу виходило так, що коли атакують французи – їх у нашому майданчику порівну із нашими гравцями. А коли наші атакують, то біля їхніх воріт на одного українця по два суперника. Переміщуються по полю швидше, чи що.

Якщо згадати надважливі матчі із топ командами, то напрошується недобрий висновок. Якщо нашим суперникам екстра класу потрібно конче вигравати – вони знищують нас без шансів. Якщо їм не потрібні сильно очки, то так, можна і в нульову нічию зіграти. А коли ні – то біда.
Згадайте на якому піднесенні ми їхали на чемпіонат Світу 2006, і як збірна Іспанії знищила нашу збірну з рахунком 4:0. Після цього італійці познущалися 3:0.

На домашньому ЄВРО французи перемогли нас без шансів 3:0. Тепер тут.

Коротше, грати із вмотивованими грандами яким потрібно забивати – ми ще не готові.
Особисто в мене претензій до гравців немає ніяких (крім Хачеріді), адже вони зробили все що змогли. І так герої, хоча б в Києві не дали французам заграти. Правда наші суперники думали що в півсили зіграють, а коли не вийшло тоді включили турборежим у себе вдома..

Наш тренер Фоменко, взагалі молодець. Потрібно було його одразу ставити тренером збірної, може тоді не потрібні були б ці ПЛЕЙОФи.

До речі, не слід забувати що нам у жеребкуванні попалась ця дуже сильна збірна Франції. З румунами чи ісландцями однозначно було б легше. Не повезло з жеребом. А може це й не жереб. Було багато розмов що Франція точно не потрапить на Португалію. Так і сталося.

Ще один неприємний момент. Ми брали участь в 10 відбіркових циклах до чемпіонатів Світу та Європи з футболу, і досягли успіху тільки одного разу. Погодьтесь – малувато для великої футбольної держави. При цьому Росія, збірна якої по силі гри приблизно рівна нашій, із 11 відбіркових циклів позитивно закінчила 7.

Інформація для роздумів.

P.S.Хоч писав огляд матчу у Франції, але дам відео із першого матчу. Бо так хочу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*