Книга Гвартни, Строуп «Азбука экономики»

книга Азбука економікиЯ за освітою технолог, і в економіці не дуже розбираюсь. Але хочеш чи ні, з нею маємо справи постійно. Тому і прочитав (по рекомендації) книгу Гвартні Джеймса і Річарда Строупа «Азбука економіки».

Книга сподобалась. Впевнений, що її повинен прочитати кожен українець. Це щоб мати елементарне поняття про економіку, і не потрапляти на гачок політичних шахраїв.

Ви ж знаєте, що під кожні вибори «штовхаються» політичні гасла і промови, на які «клююють» довірливі виборці. Політики-популісти їм обіцятимуть: «безкоштовно, задарма, підвищення зарплати, зниження тарифів, покращення і т.д».

Та насправді цих всіх обіцянок ніхто не виконає, бо нереально. Але про все по черзі.

Ринок здатний сам збалансувати функціонування економіки, кількість і якість виготовлених товарів, добробут людей.

Так, коли ціна на товар падає, то користувачі більше його купують, коли збільшується – то менше придбають. Таким чином виробники і покупці балансують попит і пропозицію.

Оскільки фінансові можливості людей обмежені, то вони купують один товар, і не цікавляться іншим. Це дає показує виробникам, що саме потрібно виготовляти, за умови, що собівартість виготовлення буде меншою, за ціну продажу.

А про «безкоштовне», краще процитую авторів книги (читайте уважно):

«Важливо розуміти, що товар може бути наданий людині чи групі людей безкоштовно, тільки якщо його хтось оплатить, і це лише перерозподілить тягар витрат, анітрохи його не зменшуючи. Політики часто говорять про “безкоштовну освіту”, “безкоштовної медицини” або “безкоштовне житло”. Ці вирази, здатні лише ввести в оману. Ні одне з благ не надається безкоштовно — для виробництва кожного з них потрібні дефіцитні ресурси.

Наприклад, приміщення, праця й інші ресурси, залучені в процес навчання, могли б використовуватися для виробництва продовольства, надання послуг у сфері відпочинку та розваг і т. д. Витрати “виробництва освіти” є вартість тих товарів, від яких довелося відмовитися в результаті того, що необхідні для їх виробництва ресурси були витрачені на освіту. Уряд може перекласти ці витрати, з одних плечей на інші, але позбутися від них неможливо.

Правило “за все треба платити” вірно у всіх випадках життя».

Треба знати, що товари не мають вартості самі по собі. Вони стають багатством у руках того, хто їх цінить. Так, колекціонер цінить стару картину, а інженер книгу, із точними розрахунками.

Це дає можливість збільшувати добробут як окремих людей, так і країн. Кожен отримує те, що хоче. Крім того, всі спеціалізуються на виготовленні того, що їм дається легше всього. Наприклад, Бразилії дешевше вирощувати каву, а канадським фермерам пшеницю.

Завдяки торгівлі їм вигідніше продати те, що легко виготовляти, і придбати речі, які важко зробити самим.

Також, спеціалізація дає можливість підняти продуктивність. Відомий економіст Адам Сміт звернув увагу, виготовлення булавок потребує 18 операцій. І один робочий може зробити за зміну 4 800 булавок (одна операція). Якщо ж він повністю сам робитиме булавки, то зробить тільки 20. Спеціалізація потрібна.

Ми часто поганої думки про посередників у торгівлі. Мовляв вони нічого не виробляють, тільки збільшують ціни. Але уявіть, скільки часу потрібно, щоб приготувати, наприклад кулінарне блюдо. Вам прийдеться їхати за овочами, маслом, сиром, молоком, фруктами до фермера. За рибою до рибалок, за яловичиною до її виробника.

Тепер про те, чому одні країни живуть краще за інших (про корупцію зараз не говоримо).

Національний продукт країни – вартість виготовлених товарів і послуг в цінах покупця мінус сума витрачена на їх виготовлення.

Тобто, чим більше потрібних товарів і послуг на душу населення виготовляє країна, тим краще живуть її мешканці. Все. І ніякі теорії про світову змову, «золотий мільярд», тут не підходять.

Так, працівники Європи, Японії і Північної Америки виготовляють у середньому у 5 разів більше продукції на душу населення, ніж їхні попередники 50 років тому. І дохід на душу населення (із поправкою інфляції), зараз приблизно у 5 разів більший.

А середній робочий США завдяки кращій освіті і обладнанню виготовляє в 20 разів більше продукції ніж його колега в Китаї чи Індії (книга писалась в 90-х роках). Через це і його прибутки більші у рази.

Все просто – виготовляй більше потрібних людям товарів і послуг – і будеш більше заробляти.

Дехто боїться, що нові технології забирають робочі місця. Насправді вони дають виготовити більше, за меншу кількість часу. І працівник, відповідно, більше заробить.

Якщо фермер замінить коня на трактор, то виростить більше зерна, а комп’ютер допоможе бухгалтеру обслужити більше підприємств.

Вище написане пояснює, чому ніякі профсоюзи, політики, закони, не можуть підняти зарплату. Потрібно більше виготовляти. А якщо штучно підвищувати зарплату, то некваліфіковані робочі витісняються з ринку.

І середній дохід населення стане ще меншим.

Ще одною улюбленою темою політиків, є «створення робочих місць». Але самі по собі робочі місця нічого не дають. Адже можна створити мільйони робочих місць, по перекиданні піску з місця на місце. Люди будуть зайняті, але нічого не виготовлятимуть.

Збільшення кількості робочих місць не веде до економічного росту, якщо це не веде до росту виробництва потрібних товарів і послуг.

Не можу переказати всю книгу, але на закінчення ще раз дам слово авторам:

Особистий дохід є винагорода за послуги, надані іншим.

Люди відрізняються своїми здібностями, навичками, можливостями, поглядами, ставленням до ризику, ступенем успішності. Ці відмінності, впливаючи на цінність товарів і послуг, які вони пропонують іншим людям, відображаються на їхніх особистих доходах.

В ринковій економіці прибуток — це компенсація за послуги, надані іншим членам суспільства. Люди, які мають високий дохід, надають багато товарів і послуг, які цінуються іншими, інакше ніхто не захотів би стільки платити їм. Звідси мораль ринку: якщо ви хочете отримувати високий дохід, вам слід зрозуміти, в якій якості ви могли б бути найбільш корисні іншим. І навпаки: якщо ви не здатні або не хочете приносити користь оточуючим, то і ваш дохід виявиться невисоким.

7 comments

  1. “Насправді вони дають виготовити більше, за меншу кількість часу. І працівник, відповідно, більше заробить.” – для чого збільшувати зарплату, якщо можна здешевити продукт, тим самим збільшити кількість продаж і дохід відповідно?) Роботодавці рідко просто так підносять зарплату навіть якщо їх дохід виріс. А для чого, якщо середня заробітна плата по країні низька – бажаючих на таку зарплату безліч.

    Раджу почитати книгу “Атлант расправил плечи” Эйн Ренд – дуже хороша книга, показує модель справжнього підприємця.

    • Якщо держава не заважатиме, то ринок все поставить все на свої місця. Виросте економіка, збільшиться кількість робочих місць, і відповідно працедавці змушені будуть пропонувати більшу зарплату.
      Крім того, у нас у порівнянні із Заходом менший відсоток приватних підприємців. Відповідно багато працівників на одне робоче місце. Через це працедавці мало платять, не цінують працівників.

  2. Багато постулатів неокласичної економічної теорії не справджуються: поведінка споживачів не є раціональною, ринки не завжди здатні до саморегулювання, на ринках спостерігається недосконала конкуренція.Так само міфом є те, що державні підприємства завжди неефективні.Просто потрібно призначити там ефективний менеджмент, і вони теж будуть рентабельними. До речі Англія майже до кінця XVIII ст. активно захищала свою промисловість.Наприклад, виробники могли експортувати тільки готову продукцію.США теж на початках своєї незалежності дотримувались політики протекціонізму, хоча англійці нав’язували їм режим вільної торгівлі.Успішні держави не дотримувались рекомендацій МВФ, Світового банку,швидше навпаки діяли всупереч їм. Теорія порівняльних переваг використовується, щоб закріпити колоніальний статус бідних держав. Нам розказують: “зосередьтеся на виробництві пшениці, ріпаку,експорті залізної руди, а ми розвиватимемо в себе високотехнологічні галузі”) Але жодна аграрна країна не є багатою.Режим вільного валютного курсу доцільніше запроваджувати, коли економіка достатньо розвинута, збалансований платіжний баланс і т.д. Але цього всього нам не розкаже Шустер чи ТСН) Звичайно такі книги добре читати, але існують також інші економічні вчення, не тільки лібералізм і марксизм.

    • Ну я не економіст, і виклад у такому науково-популярному варіанті мені видався зручним.
      Хоча при нагоді ще щось по економіці почитаю.

  3. Звичайно, в тій книзі теж є раціональне зерно.Я теж не прихильник популізму, розкидання грошей платників податків наліво і направо.Але держава не може усунутися з економіки, треба здійснювати продуману промислову політику, формувати стратегію виходу українського бізнесу на зовнішні ринки, надавати дешеві кредити і консультації для бізнесу, створити умови для розвитку малого бізнесу.В іншому випадку так і залишимось джерелом дешевої сировини для розвинутіших держав.Люди і не повинні перейматись ньюансами макроекономіки. На жаль, багато економістів в Україні є політично заангажованими, працюють на певних олігархів,лобіюють інтереси великих транснаціональних корпорацій. В нас от багато викладачів економіки ще при совєтах захистили свої дисертації на критиці капіталізму, але зараз вони стали лібералами.Якось то неправильно…

  4. Думаю не економісту(і економісту також) треба прочитати Кійосакі “Богатый папа, Бедный папа”, Джордж Клейсон “Самый богатый человек в Вавилоне”, розвивати свою фінансову грамотність. Та й знання про свою спеціальність/свій бізнес теж постійно треба оновлювати. Одним словом треба вчитись, вчитись, і ще раз вчитися) Як я недавно прочитав такий вислів: “Що зможе тебе навчити твій викладач економічної теорії, якщо він не мільйонер?” Я б ще додав, чи є в нього(або був) реально працюючий бізнес) Я хоч сам економіст, але складається враження, що в нашій державі мало економістів у владі дійсно розуміють(або розуміють суто для себе) суть і причини тих процесів, які зараз відбуваються. Майже ніхто не задається питанням, як тому дати раду. Є красиві і розумні фрази, часто використовують модне сьогодні слово “популізм”,маніпулюють цифрами, і т.д.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*