Як мене підставили

металообробкаНамагаюсь в кожній статті давати корисну інформацію. Щоб людина не просто витратила 10 хвилин свого життя на читання моєї писанини, але й щось корисне дізналась.

Та сьогодні більше буде виплескування на папір екран невеликої образи. В принципі зла не тримаю, але коли згадую – стає неприємно. Два випадки стались років 2-3 тому.

Випадок 1

На минулій роботі товаришував (та й зараз в добрих відносинах) із Славіком. В людини погляд на життя співпадає з моїм (активно хотів зайнятись власною справою, тверезий стиль життя).

Славік дуже добре вміє працювати на фрезерних станках з ЧПУ. Працював на металообробному підприємстві менеджером із збуту. Але начальству щось не сподобалось, і Славіка понизили, поставивши працювати за станок.

Він довго не думав, і взяв фрезерний станок в кредит. Ризик був. Але вміння та всі зв’язки з посади менеджера з продажу дали можливість створити власне підприємство та звільнитись. Молодець.

Одного дня телефонує мені механік з попередньої роботи (поліграфія): «Павло, у вас там не можна одну залізяку виточити»?

Я відповів, що це буде дорого, але можу порадити знайомого (Славіка). В результаті вони домовились. Приїхав цей механік до Славка на фірму, дав креслення. Той йому зробив деталь, гроші механік мав віддати після встановлення деталі. Бо можливо треба буде щось доробити.

Та потім виявилось, що механік … нічого Славіку не заплатив. Сказав що щось там не підійшло. Славко «дав себе обдурити», бо знав, що це мій знайомий з попередньої роботи. Завжди брав оплату наперед.

А з цим «знайомим», коли працював начальником зміни, я ледве раду собі давав – крали все що погано лежить. От і тепер підставив.

Випадок 2

Подібна ситуація. Вже телефонує директор з цього ж поліграфічного підприємства. «Павло, треба виточити деталь, може у вас можна». Я йому пояснюю, що це буде коштувати недешево, але запитаюсь.

Сказав про це власнику (власник – швед). Кажу, що директор з попередньої роботи хоче виточити невелику деталь.

А швед із європейською наївністю, подумав що я хочу безкоштовно зробити. Типу директор з попередньої роботи, і все таке.

І швед сказав, щоб цю деталь робили безкоштовно. Типу жест доброї волі.

В результаті фрезерний станок цілий день робив цю деталь, зламали дорогу фрезу. Потім я в позаробочий час ще возив на загартування.

Коли зробили деталь, директор з поліграфічної фірми приїхав її забирати. Швед сказав мені грошей не брати. Але той дав 200 гривень (це мізер, зламана фреза стільки коштує).

Я взяв гроші, і віддав шведу – хоч якась компенсація за простій станка, фрезу, роботу людей.
Десь через тиждень директор приїхав знову до шведа, щоб ще щось зробити. І так між іншим каже, що «дав Павлу за деталь 400 гривень». Це мені люди потім розповіли.

Тобто, скористався моїми зв’язками, отримав задешево деталь, і ще й шведові збрехав, що дав мені 400 гривень. А я ж віддав шведу – 200! Виходить, що я половину поклав в кишеню. І я ніяк не можу довести його брехню, бо передачу товару ніхто не бачив.

От така вдячність.

До речі, вже на наступну деталь швед назвав директору справжню вартість виготовлення деталей на його підприємстві, і наскільки я знаю, халявщиків більше нема 🙂
P.S.Тут по темі: https://www.facebook.com/photo.php

7 comments

  1. Павле, ти ж так не лякай. Я вже думав, щось на днях трапилося. А якщо це було давно – краще зміни назву статті на “Як мене підставляли…”. З того часу й ти змінився, й люди могли змінитися (будемо сподіватися).

  2. А сайт має фірма твого товариша Славіка?

  3. Кто людям помогает,
    тот тратит время зря.
    Хорошими делами
    Прославиться нельзя )))

    Шапокляк (с)

  4. В суд подати в першому випадку, навіть якщо не виграєш – халявщик знатиме, що за таку халяву може отримати проблеми.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*