Неймовірна історія Лінди

статуя дівчиниЛюблю читати книжки, оскільки там можна «дістати» багато корисної інформації. Часто автор досвід зібраний за роки життя (а то й все) викладає в книзі. Нам залишається тільки прочитати і засвоїти.

От і зараз читаю мотиваційну книгу від двох авторів Джека Кенфілда та Марка Віктор Хансена «Осмельтесь преуспеть».

Книга хороша, багато класних прикладів із життя та думок. Та привернула мене одна історія розказана авторами. Нею вони закликають нас любити інших людей незважаючи на обставини, і не тільки «коли в мене буде пару мільйонів доларів».

Кажуть що це реальна історія.

Жила собі 28-літня дівчина Лінда Бертіш, котра працювала вчителем і мріяла стати художницею та поетом. Та протягом певного часу її почали мучити головні болі, і вона звернулась до лікарів. Їхній діагноз підтвердив найгірше – у неї рак головного мозку.

Хвороба була вже на такій стадії, що лікарі давали тільки 2 відсотки що вона виживе.

Через це дівчина не йшла на операцію, а вирішили відтермінувати втручання лікарів на два роки. В цей час вона жила насичено та творчо.

Зокрема почала малювати та писати вірші. Всі вони (картини та вірші), за винятком одного були розміщені в музеях та виставках. Перед початком операції Лінда в разі невтішного результату заповіла свої органи для трансплантації тим, хто їх потребує.

Таким чином вона захотіла виявляти любов до людей навіть після своєї смерті.

На жаль, чуда не сталося, і Лінда померла. Її очі, як вона і заповіла, були відправлені в банк донорських органів Національного інституту здоров’я в місті Бетесде (штат Мериленд).

Завдяки цьому поступку 28 літній юнак із Південної Каліфорнії отримав можливість бачити світ.

Він назавжди покинув світ «вічної темряви» і почав бачити. Хлопець був дуже вдячний за цей дар, і написав  листа із подякою працівникам банку донорських органів. Треба сказати, що ця організація допомогла більше 30 000 хворим, але тільки двоє подякували.

Хлопець також хотів зустрітися із родичами рятівника, і працівники інституту дали йому адрес родичів Лінди. Отримавши потрібну інформацію він вирушив в Нью-Йорк щоб зустрітися із батьками Лінди Бертіш.

Коли мати дівчини побачила у дверях дому того, кого врятувала їхня дочка, то обняла його, і дозволила залишитись на вихідні, щоб той не шукав житла в місті.

Зайшовши в кімнату Лінди, юнак звернув увагу що вона читала твори Гегеля і Платона. Він також любив їх читати надрукованими шрифтом  Брайля.

Наступного ранку снідаючи мати дівчини звернула увагу що десь це лице вона бачила, але не могла згадати де. Та раптом вона побігла наверх сходами, в кімнату дочки.

Серед хламу в кімнаті вона знайшла останню картину дочки – на ній був зображений ідеальний мужчина, яким його бачила Лінда.

Ви не повірите, але на картині було зображене лице того самого юнака якого Лінда ніколи не бачила, і який дивився на світ її очима.

Після цього мати прочитала останній вірш дочки, де були такі слова:
«Два серця б’ються в унісон, ніби ми пов’язані туго.

Так, до нас з тобою прийшла любов, Але нам ніколи не побачити один одного …».

One comment

  1. Андрій "Бегемот"

    Є на світі “сильні” люди. От наприклад, американська письменниця Гелен Келлер, яка в 19 місяців стала сліпою і глухонімою. Але тим не менше, чогось досягнула в житті. http://goo.gl/g9rpXj

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*