Особистість це…

особистістьУ цій статті розкажу що таке осбистість, чому потрібно стати особистістю і кому це не вигідно.

Спочатку про те кого вважаю особистістю. Пам’ятаю, коли я навчався у восьмому класі, до нас приїхало телебачення і задало ряд запитань учням.

Мене минула ця участь, але моїх друзів журналісти запитали про те що таке особистість. Звичайно, вони задумались (особистість це…), але не знали що відповісти, і я тоді також не знав.

Та тепер я визначив чим людина-особистість відрізняється від “сірої маси”. Особистістю є той, хто на кожну подію чи явище має свою думку, усвідомлює свою унікальність, не боїться бути “не як усі”.

Це не заважає нам належати до якоїсь спільноти чи групи людей. Але цим постійно зловживають: людина не думає власним розумом, зливається з натовпом, і врешті-решт проживає не своє життя.

Якщо ви думаєте що це нікому не вигідно, то сильно помиляєтеся. Це вигідно як будь-якій владі (диктаторам в тому числі), так і роботодавцям, колективу чи організації.

Та чи потрібно це нам? Я довго думав яка причина, що цілком європейська, культурна Німеччина піддалася на маячню Гітлера. Тільки вдумайтеся: залишити своїх дітей, жінок, батьків, господарство; і піти завойовувати далекі краї вбиваючи тамтешнє населення.

Якщо б їх поодинці попросили аргументовано пояснити для чого вони це роблять, то навряд чи вони змогли б пояснити. А все тому, що державна машина змогла у людях вбити особистість. Вони стали населенням, “сірою масою”. Я на 101 відсоток переконаний, що коли б вони мислили власним розумом, то Гітлеру прийшлось самому йти на Європу.

Запам’ятайте: ніколи б не було воєн, диктатур, голодоморів, коли б кожен задавав собі запитання: “а для чого я це роблю і чи дійсно воно МЕНІ потрібно?”.joseph-goebbels

Тепер зовсім інший приклад-роботодавці. Колись кожен селянин чи ремісник по-суті був приватним підприємцем. Він виготовляв товар, потім продавав чи обмінював його на інший у другого підприємця. Та прийшла індустріальна ера. Постали великі сталеливарні, машинобудівні, цукрові заводи. Потрібна була робоча сила. Де ж її взяти. Правильно, можна запрягти цих ремісників у виробничий процес. В результаті вільні люди ставали гвинтиками в системі, засобом досягнення мети власника підприємства.

Йдемо далі. Думаю що я не збрешу, коли скажу що власникам корпорацій вигідна думаюча не своїм розумом людина-споживач. А як інакше продавати величезну кількість продукції, часом не потрібної? Реклама вперто твердить що нам конче потрібен новий айфон, чи ця горілка в яскравій упаковці. Якщо б кожна людина керувалася СВОЇМИ потребами, то комерсантам прийшлось би значно важче.

Тепер про те що вам дасть коли ви станете особистістю. Найголовніше: ви будете думати своїм розумом і ви проживете СВОЄ ЖИТТЯ, а не нав’язане кимось. Все по-чесному, кожному дано одне земне життя, і буде неправильно коли хтось крім свого ще й “проживатиме” чуже життя.

Особистістю бути природньо. Чому? Та тому що ми всі різні. Ми маємо притаманні нам бажання, нахили, потреби, мрії. І було б нерозумно усіх робити клонами.

Є ще одна перевага. Як казав Сальвадор Далі: “Серед людей більше копій ніж оригіналів”. Ми як папуги свідомо чи несвідомо копіюємо одне одного. Тому люди “тягнуться” за особистостями, лідерами, неординарними особами. Прикладів можна назвати багато: від кримінальних авторитетів, до лідерів підприємств чи воєначальників на війні.

Подумайте: чи вам дуже цікаво мати справу з людиною що не має своєї думки, все робить як усі, не може нічого створити оригінального? Насправді ми тягнемося за лідерами що мають СВОЮ голову на плечах і достатньо волі і сміливості втілити свої плани в життя.

P.S.Прочитайте як із людей робили біомасу http://tumbalele.livejournal.com/

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*