Паверліфтинг

ПаверліфтерУ цій статті розглянемо дуже популярний вид спорту серед любителів заліза, а саме – паверліфтинг. Не всі знають що  він собою представляє, його особливості, режими тренувань, екіпіровку. Ось про це і поговоримо.

Паверліфтинг – це вид спорту, в якому спортсмени повинні підняти штангу максимальної ваги у трьох вправах. Ці вправи такі: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи, станова тяга штанги. У такому порядку, як я вказав, вони і виконуються на змаганнях.

Як ви вже зрозуміли, головне завдання спортсменів – піднята вага, а не великі та красиві біцепси як у бодибілдингу. Завдяки спеціальним режимам тренування, паверліфтерам при однаковій вазі вдається піднімати значно важчі штанги, ніж іхнім колегам – бодибілдерам. А все завдяки спеціальним методикам тренувань.

Адже для нарощування сили найкраще виконувати у кожному підході 3-5 повтори, а не 10-12, як для нарощування м’язів. Крім того, паверліфтери виконують менше вправ ніж бодибілдери, тому і силові результати в них кращі. Бо сила «не розпилюється» на всілякі спліти чи пампінги. Тому й чемпіони цього виду спорту в присіданнях та становій тязі можуть піднімати ваги далеко за 400 кг.

У більшості випадків у паверліфтингу використовується тренування за циклами. Тобто, на початку сезону спортсмен тренується з малими вагами, які поступово наростають, а ж до свого максимуму, і навіть рекордів. Тривалість циклів може бути різною, найчастіше це 8-12 тижнів. В кінці сезону спортсмен починає знову тренувати з малими вагами, завдяки чому м’язи мають можливість відновитися.

Тренуючись по циклах, назавжди можна забути про слова «застій» чи «плато». Адже тут не потрібно нічого мудрувати, а тільки в готовій програмі порахувати свої відсотки. Серед найвідоміших є програма 5х5. Її, та інші програми для паверліфтерів можна знайти в інтернеті http://plbaza.narod.ru/ .

Особливості виконання вправ.

Оскільки в цьому спорті спортсменам потрібно підняти найбільшу вагу, то й техніка виконання вправ трохи відрізняється від звичної нам. Зараз подивимось чим саме.

Присідання. Тут, на відміну від того ж бодибілдингу, спортсмен кладе штангу не на верх трапецій, а трохи нижче. На задні дельти. Спочатку здається що штанга злетить вниз, та насправді з часом передпліччя звикають до ваги, і все стає на місце. Що дає таке положення грифу? По-перше, він не врізається в тіло при великих вагах. А ваги там дійсно великі! Крім того, таке положення грифу дає можливість нахилити корпус трохи вперед. Завдяки цьому значну частину вантажу на себе приймає спина, допомагаючи ногам виконати роботу.

Є ще один нюанс. Паверліфтери не просто опускаються зі штангою вниз, а ніби сідають на горшок. Спочатку згинається тазобедренний суглоб, а не колінний. Адже перший значно міцніший за колінний. Повірте, при великих вагах це дуже серйозний момент.

Жим штанги лежачи.  Тут також є свої нюанси. По-перше, спортсмен перед виконанням вправи лягає на лавку, сильно прогинаючись в грудному відділі, тк.зв. «міст». Це дає йому можливість підключити до тріцепсів і грудних, дуже сильні м’язи спини.

Крім того, банально зменшується амплітуда виконання вправи. Думаю, що не варто зайве пояснювати, що це допоможе підняти більшу вагу. Крім того, більшість спортсменів виконує вправу беручись за штангу максимально широко – так також зменшується амплітуда виконання.

Станова тяга. Часто виконують у стилі «сумо». Це коли ноги стоять дуже широко, а руки беруться за гриф вузько. В такому випадку також зменшується амплітуда виконання.

Екіпіровка. Екіпіровка грає дуже велику роль в паверліфтингу, в багатьох випадках вона здатна додати до результату спортсмена десятки кілограм, а також вберегтись від травми. До екіпірування відносять спеціальні жимові майки, наколінні бінти, важкоатлетичні пояси, кистеві лямки.

Як же вони працюють? Наприклад, жимову майку вибирають на 1-2 розміри меншою. В результаті цього, плечі спортсмена ніби стягнуті докупи. Оскільки виготовлена вона із надзвичайно міцної тканини, то при опускання штанги на груди (жим лежачи) вона допомагає в початковій фазі вправи підняти вагу.

Те саме із наколінними бінтами. Їх спортсмени намотують так туго, що не можуть самостійно зігнути ногу, пересуваються як ножиці. Зате, коли присідають зі штангою на плечах, то вони допомагають спортсменові встати з нижньої точки.

Кистеві лямки допомагають паверліфтеру втримати гриф важкої штанги при виконанні станової тяги.

Важкоатлетичний пояс – страхує від травми і допомагає присідати та тягнути.

Змагання. Перемагає той, хто в усіх трьох вправах підніме більшу вагу у своїй категорії. На виконання кожної вправи дається три спроби. Якщо спортсмен не розрахував свої сили і не підняв вагу, то йому зараховується технічна поразка.

Трошки про федерації. Їх у світі зареєстровано пару десятків. Є також безекпірувальні та без допінгові.

Посилання.

Федерація паверліфтингу України http://powerlifting-upf.org.ua/

Тут можна завантажити методичну літературу по цьому виду http://fatalenergy.com.ru/

Кращий український форум по, паверліфтингу (на мою думку) http://www.forum.powerlifting.org.ua

3 comments

  1. У нас були недавно змагання. Результати шалені як для ніби обласних.. Коротше пропадає все бажання 🙁

  2. Головне свої рекорди бити, а спорт великих досягнень, то не для мене. Здоров’я шкода. Краще я зайві сили витрачу на створення свого бізнесу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*