Про злих людей

Два дні тому в сомережах поширили відео, у Люберцях (Москва) два 17-річні підлітки в підземному переході напали на перехожого.

Ось воно. Тільки жінкам і дітям краще не дивитись, а читати далі.

Як бачимо, перехожого «молотили» і руками і ногами. В тому числі по голові. Після цього їх таки зловили, і батьки почали переконувати, що їхні чада навіть мухи не образять http://lifenews.ru/news/152920 (вибачте, що даю посилання на цей сумнозвісний сайт).

Що я подумав:

1.Хлопець міг не зупинятись, коли його покликали. Скоріше всього там було «ей малий» чи «слиш казьол». Якщо це не до тебе, то чого відкликатись?

2.Незважаючи на те,  що ці хулігани займаються бойовими мистецтвами, це ще сопляки. Після стількох ударів перехожий встав і пішов. В принципі, він міг спробувати вчинити опір.

3.Базові знання самооборони потрібні. Не коштує багато купити боксерський мішок чи грушу. У крайньому разі можна скинутись удвох-трьох. Більшість людей за рік ще не таке пропивають. А тут твоє здоров’я чи життя. Звичайно, проти великої кількості хуліганів, тим більше озброєних не допоможе. Але елементарні навички потрібні – життя таке. Це не дає ніякої гарантії, але хоч в критичній ситуації будете знати що робити.

4.На відміну від сказаного у попередньому пункті – хлопець міг просто втекти. Спеціалісти із самооборони стверджують, що в цьому немає нічого соромливого. Тим більше, ви один проти декількох, можливо озброєних.

Але реальність така, що чоловік «застидається втекти», і мирно чекатиме. Як кролик перед удавом.

5.Не здаватись. Якщо відступити не вдається – не здаватись. Можливо невдалий приклад із дикої природи, але все ж таки https://youtu.be/5reFu007wBA

Потерпілі думають, що нападник їх пошкодує. Не пошкодує. Він ж не для того почав вас бити, щоб шкодувати. І на відео це прекрасно видно. Якщо б не боялись що сторонні зайдуть в перехід – знущання продовжувалося б.

6.Зброя. Прихильники легалізації зброї скажуть: «ех якби цей перехожий мав ствол…». Ну і що? Ну вистрілить в нападника. Здогадайтесь із трьох раз, які в перехожого будуть проблеми із слідчими, і де він проведе найближчі роки. Ти докажи потім, що це хулігани хотіли тебе вбити, а ти захищався.

Хоча є думка, що краще сидіти в тюрмі, ніж гнити в землі… Складне питання.

7.Часто дають пораду, типу перейти на іншу сторону вулиці, або менше ходити в темну пору року. Ніби логічно. Але уявіть собі чоловіка, який буде зігзагами ходити вулицями, коли побачить 2-3 людини. Чи вдома попросять сходити в магазин, а ти скажеш що боїшся, і не підеш 🙂 Весело.

8.Якщо нападники не мають серйозного «даху», то ситуація досить стандартна. Знаю не одну таку історію.

На моїй першій роботі приходить наша співробітниця вся заплакана. Питаєм «що сталось»? Виявилось що син сидів при в’їзді в село з дівчатами на лавочці, під’їхали якісь пацани, когось шукали. Той не дав поради, то його побили так, що лице запухло, очні каплі капали, і т.д.

Ще одна історія. І з нашого села пацан поїхав у сусіднє музику крутити. Там його побили.

А потім починається найцікавіше. Бо із лікарні автоматично поступає повідомлення в «соотвєствующіє органи». І вже прибігають мамаші: «ой у нас такий хороший синок, він того не міг зробити», «ой ми вам бульби дамо тільки заберіть заяву».

9.Якщо на вас напали, або покалічили, то марно сподіватись – перехожі не допоможуть. І не тому що погані чи байдужі. Те що бояться – само собою. Але діє стадний інстинкт. І кожен дивиться на іншого, і ніхто не допомагає. Це не я таке придумав, це відомий психолог Роберт Чалдіні пише. Він і радить, в разі чогось, не чекайте що вам допоможуть. Показуєте чітко рукою на певну людину, і даєте йому наказ. Наприклад: «виклич швидку». Іншому: «виклич міліцію».

10.Важливо не боятись. Хулігани за своєю суттю – боягузи. І не хочуть зв’язуватись із людиною, яка вчинить опір. Ті що бояться, видають себе поглядом (опущеним і невпевненим), поставою (згорблений, сутулий), ходьбою. Дослідники показували засудженим фото різних людей, і запитували, на кого б вони напали? То бандити майже завжди показували на тих самих людей. Це називається «віктімність».

11.Двічі не вмирати. Як кажуть: що має бути, то станеться. Тому зайвого не бійтесь. Скільки приписано – стільки проживете.

12.Попри все, люди добрішають. Не вірите? Правильно робите, все потрібно перевіряти.

От дивіться. Практично у центрі Львова стоїть пам’ятник Івану Підкові. А знаєте чого там стоїть? Бо декілька сотень років тому, на цьому місці йому привселюдно відтяли голову. В центрі міста.

Іван Підкова

Пам’ятник Івану Підкові

Як свідчать історики, глядачів було стільки, що аж балкон завалився.

Це як зараз на футбол чи концерт приходять люди. І не виключаю, що на «розігріві» когось менш важливого катували чи вбили.

Погодьтесь, зараз така подія була б шоком. Так що людство змінюється. Повільно. Дуже повільно. Але змінюється.

13.До речі, якщо чогось боїтесь, розчаровуєтесь, подивіться які малі ваші проблеми https://youtu.be/OEvFuj67bOQ.

P.S. Відео не для всіх. Як в реальності атакують ножем. Жесть. До речі, радять не вступати в бій із озброєним ножем хуліганом – шанси перемогти мінімальні. У крайньому разі потрібно взяти для оборони підручний предмет.

3 comments

  1. Ну да, коли підходять і ззаду ножем по горлу – тут фіг що допоможе. Ну хіба що товста накачана шия )

  2. Тоді треба покрити себе тонким шаром якихось вуглецевих нанотрубок чи щось таке, або персональним силовим щитом (як в одній серій Зоряних брам про Атлантиду). І непогано було б мати ще два ока ззаду.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*