Як ми з братом «розіграли» батьків

1269242_14300251Назва статті звучить не дуже гарно. Бо хіба ж можна жартувати над батьками? Це з одного боку. Але ви ж не можете жити з близькими людьми по типу «добрий день – до побачення».  Якщо жартуючи не ображаєш гідність людини, то в міру можна.

Може б зараз таким не займався. А колись малі-дурні були 🙂

Лист з Канади

Є в нас родина в Канаді – брати бабці. Зараз більшість з них померли (їх було чотири), а один має більше сто років! Зараз з ними якось не спілкуємось, а років 20 тому ще писали одне одному листи. Вони приїзджали до нас в гості.

Це була середина 90-х, більшість нашого населення жило у безпросвітній бідності. В нас також не все було добре, батьки працювали на одному підприємстві, яке заборгувало зарплату на 6-8 місяців. Крім того, ми вчились.

Ну от ми з братом вирішили трошки підняти настрій батькам. Дістали старий конверт надісланий родичами із Канади (мама листи зберігала).  І максимально змінивши почерк написали листа. Типу, що пише Микола, що приїде влітку, що висилає нам стільки-то доларів (я вже не пам’ятаю точної суми), що прийдуть в посилці мамі нові чоботи, татові шкіряна куртка, і бла-бла-бла.

Запечатали листа в старий конверт, спустились вниз, і в поклали в поштову скриньку.

Ввечері тато приходить з роботи, і радісно каже «лист з Канади прийшов».

Радості було дуже багато, але коли ми розкрили правду, в тата міміка на лиці сильно змінилась. Але обійшлось, ще, за смекалку нас похвалили 🙂

Дзвінок

Не знаю як у вас, а у Львові, років 20 тому, був поширений вид хуліганства, коли дзвонили в дзвінок, і втікали. Виходить господар – нікого немає. А потім ще раз, декілька разів. В чому радість хуліганів – я так не розумію і дотепер.

Ми ж, у відсутність батьків, записали дзвінок на звичайний касетний магнітофон.

Наступного дня, із сусідньої кімнати вмикаємо. Ясне діло, всі кидаються до дверей. І ми також, типу дуже здивовані. Після декількох разів, мама вирішила затаїтись, і чергувати в загальному коридорчику,

Тільки вийшла на дві хвилини, знову «дзвонять». Ми б може ще так «телефонували», але батьки почали серйозно підозрювати дівчину із квартири із квартири поверхом вище (десь вона в цей момент проходила). Ще й збирались йти виясняти ситуацію до її батьків .

Ми зрозуміли, що запахло «смаженим», закликали старших до кімнати, і вмикнули магнітофон.

Тоді також обійшлось без виховання ремнем 🙂

Лист із Укртелекому

Ми дуже довго не мали стаціонарного телефону. Ви ж не забули, що мобілки масово з’явились у населення тільки років 10 тому? А до цього всі телефонували тільки стаціонарним.

Як я сказав, в нас його не було. І от, нарешті, вже десь у 2003 році встановили. Ми такі раді, тим більше що заплатили небагато, десь 60 гривень. Є свій телефон, розмовляємо з родичами. Щасливі.

Мене знову щось потягнуло пожартувати. Виходжу на вулицю, і з вуличного апарату дзвоню додому:

-Лис Любов Дмитрівна?

-Так, так, слухаю!

-Вам наші хлопці вчора встановили телефонний апарат.

-Так, так, дякую.

-Прошу пробачення, але вийшла помилочка.

-???

-Слід доплатити ще 160 грн (міг сказати більше, але пошкодував).

-(пауза), добре, доплатимо.

Приходжу додому, мама каже, що телефонували із Укртелекому. Я не даю договорити, і кажу що вже домовився, все нормально. І тоді розповів хто це телефонував 🙂

Висновок. У всіх трьох випадках, люди вірили, і починали реагувати без критичного аналізу ситуації. Особливо у третьому випадку. Мій голос можна було впізнати?

Просто людина одразу отримує порцію вражень, і перестає критично оцінювати ситуацію.

P.S.Якщо вам цікаво, то якби повернувся в минуле, то розіграш із дверним дзвінком напевне не проводив би. Це вже трошки перебор. Але що було, то було.

2 comments

  1. Ахах, в нас хлопці роди два назад в гуртожитку щось подібне до вашого “дзвінка” робити:
    в коридорі є “щиток”, вони його вікрили і заховали там телефон, на який перед тим зателефонували і увімкнули гучномовець. Самі заховались на балконі, і через двері дивились коли хтось йде. А коли жертва повз щиток той проходила – говорили щось в “трубку” на другому телефоні, а жертва там все чула і не могла зрозуміти що то і звідки 😀

    • В нас пацани в гуртожитку зробили скріншот робочого стола. Далі папки зі стола комп’ютера поховали, а скріншот робочого стола поставили як заставку.
      Хлопака клацає на папки, і нічого не відбувається 🙂

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*