Розмовляєш українською – до психіатра

мова українськаПозавчора в соцмережах поширили шокуючу інформацію. Зокрема, користувач мережі Facebook Ростислав Камерістов https://www.facebook.com/rostislav.kameristov розказав як ходив за довідкою до лікаря, яка необхідна для вступу до ВНЗ.

Щоб передати увесь колорит, я процитую повністю слова Ростислава:

Коли я сказав що хочу до Львова поступати, на запитання “Пачєму туда?” Я промовчав, потім вона на мене:

“Хамьйо, ти чєго смотріш в телефон? Что за васпітаніє?”

“Ти аткуда?” – “Артемівськ”

“Сємья откуда твая? Пачєму укрАінскім?” – “Російська не подобається”

“Школа у тєбя какая?” – “Російська”

“ПА-РУСКІ РАЗАГВАРІВАЙ!” – “Тільки державною” (потім другий раз вказала, як мені розмовляти).
Я встав й назвав її шовіністкою. І мені довідку написала, що мене до дурки до психолога: “Завтра паєдіш.”

Ось так, розмовляєш українською – до психіатра.

Образливо, дико, гидко. Це в країні, де така милозвучна мова, красиві мелодійні пісні, чудові письменники, славна історія.

Якщо так, то виходить і запорізьких козаків, і Шевченка, і Франка, і Коцюбинського, і січових стрільців – до психіатра. Та й не факт що прабабця чи прадід тієї лікарки розмовляли українською http://www.istpravda.com.ua/

Важко уявити собі подібну за дикістю ситуацію в якісь цивілізованій країні (не колонії). Ну хіба можливо, що в Росії (при тому що це Федерація) відвідувача направили до психіатра через те, що він розмовляє російською. Чи у Польщі, Німеччині, Італії, Японії, і т.д.

Так, в колишніх колоніях це можливо, але ж ми не можемо постійно бути колонією! Як співає Павло Зібров:

«Є-Є- в нас доля!? І Є в нас воля!
Є-Є земля в нас і небеса!
Є-Є в нас мова своя чудова!
Є-Є в нас гордість і є краса!»

До речі, у приблизній ситуації опинився Василь Стус із приятелем (шкільним вчителем) зайшли до робітничої їдальні в Горлівці, Донецької області. Коли прийшла їхня черга, вчитель попросив українською: «Дайте мені, будь ласка, на перше — борщ, на друге — шніцель із картопляним пюре та компот».

Ну а далі процитую оригінал:

Літературна українська, посилена західним акцентом, роздратувала якогось підігрітого спиртним шахтаря. Додавала хоробрости й належність до великого гурту, від якого всією їдальнею розходилися винні випари. «Ти що, падло, по-нашему гаваріть нє умєєшь? Що ти лєпєчєшь: «Дайте на пєршє», «Дайте на другє»… Ти шо, сука, по-человєчєскі гаваріть не умєєшь? …А мнє плєвать, шо ані учітєля. Не убілі етіх бандєровцев в сорок пятом, так сєйчас добйом!».

Василь Шиманський згадував: «Василь Стус розвертається (я не встиг поставити підніс з обідом), хапає того плюгавця і піднімає вверх (я казав, що Стус ніколи не кричав, він і зараз не крикнув), а лише з гнівом вимовив голосно: «Замовчи, негіднику, бо вишвирнемо тебе геть із їдальні!».

Підбігли з черги більш помірковані шахтарі, втихомирили розпочату бійку, і ми пішли їсти свій обід».

Ось так, Україна стала «незалежною», та наша мова і далі на задвірках. Так, нею часто «гАворять» політики чи ведучі новин, але коли вимикається камера, «шоу закінчується». Це, до речі, відносить і до багатьох представників опозиції, типу Тимошенко чи Турчинова.

Тепер мої думки чому так сталося.

1. Шалена русифікація, яка тривала не один десяток років чи століття. І нам потрібно гордитися, що попри все ми вистояли. Дуже сумніваюсь, що ще є нація, яка стільки витерпіла. І то з усіх боків її “шарпали” тк.зв. сусіди.

2.Те що не змогли знищити русифікацією – знищили голодомором. Деякі джерела вказують, що на місце селян приїжджали цілі вагони працівників із Росії http://forum.pravda.com.ua/

3.Українська мова не престижна. За статистикою, для 60 відсотків українців вона є рідною. Але… в більшості це селянство. Яке фактично не має великого впливу на всі сфери життя. А спорт, політика, бізнес, телебачення, шоу бізнес – російськомовні.

Що робити? Тут порад не багато: навчатися і не боятися досягати висот. Читайте книжки, вивчайте мови, створюйте бізнес.

P.S. Я вже не один раз казав: дайте нам 20-30 Петрів Яциків, і не потрібно буде мітингів, протестів, голодувань, революцій, і т.д.

P.P.S. Українська мова, традиція, пісні – такі гарні, що навіть на інших мовах вони звучать прекрасно. От послухайте “Червону руту” англійською мовою:

4 comments

  1. Держ.службовці досі живуть в срср. Тому такі дурниці й роблять. Цікава дальша доля цього мед.виродка. 
    Ця ситуація набула розголосу?

  2. Хватить скаржитись, пора наступати. Не словом а ділом. Обовязком кожного українського вебмайстра і сеошника повинне стати створення україномовного ресурсу, для русифікованих регіонів. Наприклад новинний портал Таганрогу, Білгорода. Для початку достатньо постворювати на ucozax таких порталів, а новини в перекладачі перкладати на українську мову. І нічого надзвичайного не робити. Вони ж звичайні люди і хай читають звичайні новини українською про те що в їхньому місті. Інтернет дає нам неймовірні можливості, якими ми користуємось тільки на якихось 2-3%

    • Я б сказав інакше: обов’язок кожного українського сеошника створити якісний україномовний ресурс хоча б в одній тематиці. наприклад: домашні тварини, космос, легка атлетика, жіночий сайт, поліграфія, і т.д.
      Тоді і шукатимуть українською, бо буде інформація.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*