Книга Макги Пол SUMO. Заткнись и делай

SUMO. Заткнись и делай, Пол, МагиОбіцяв зробити огляд книги Макги Пол. “SUMO. Заткнись и делай”, трошки із запізненням, але роблю це. Книга не “капець суперова”, але багато цікавих думок є.

Поїхали!

В одній із глав книги автор просить зчепити руки. І ви побачите, що палець однієї руки знаходиться над іншим. Якщо спробувати змінити порядок, то для вас не буде зручно. Це звичка. Так само як і негативні звички, які заважають нам жити, типу прокрастинації, запізнення чи злість. Завдяки своїм звичкам ви опинились там, де знаходитесь зараз.

Хороша новина у тому, що ви можете змінити звички, і покращити якість свого життя.

Напевне, ви запримічали, що ваш знайомий робить якусь дурницю, ви йому про це вказуєте, але він не змінюється. Таке саме відбувається із вами, вам хтось підказує, але ви і далі продовжуєте діяти неправильно. Чому сторонній це бачить, а той хто це робить — ні? Відповідь проста: чим менше ми втягнуті емоційно, тип простіше думати розумно. Емоції заважають приймати рішення.

У книзі Пол задає три запитання, і ви повинні на них відповісти:

  • хто найбільше вплинув на ваше життя?
  • хто відповідає за те, що ви опинились у такій життєвій ситуації?
  • до кого порад ви найбільше прислухаєтесь?

Відповіли?

А тепер, правильна відповідь… у всіх запитаннях має бути відповідь: Я.

Ви могли прислуховуватись до чужих порад, але щоб подивитись на того, хто приймає рішення — погляньте у дзеркало. Макгі радить сказати собі: “Я беру повну відповідальність за своє життя”.

А знаєте чому ви обвинувачуєте у невдачах не себе, а інших? Бо ви “надягаєте футболку жертви”.

Це дає можливість:

-відчувати співчуття інших

-ви відчуваєте себе більш значущим

-це хороше виправдання, що ви нічого не можете досягти.

-звинувачуючи інших, ви знімаєте відповідальність за своє життя.

Як зняти таку “футболку жертви”? Для початку потрібно на це наважитись. Ви повинні взяти відповідальність на себе, і почати думати по-іншому:

Погано: я такий, який є

Правильно: як мені стати кращим?

Погано: це неможливо

Правильно: давайте придумаємо вирішення

Погано: хто винен

Правильно: що мені роботи далі.

Але взяти відповідальність не означає, що ви будете контролювати події навколо вас. Ні, бо це неможливо. Ви можете тільки контролювати свою реакцію на події. Ви повинні повністю контролювати свою поведінку, незалежно від того, що відбувається навколо. Вимкніть автопілот, і починайте керувати своїм життям.

Успішний британський підприємець згадував, що йому мати часто казала:

  • не бійся відрізнятись від інших
  • будь готовим щось змінити
  • немає нічого поганого в помилках, бо ти на них вчишся
  • життя, це не репетиція
  • ніхто не гірший і не кращий від тебе.

Як бачите, він отримав хорошу установку. Правда, нам не таке говорили?

Якщо ви починаєте задавати правильні запитання, то підсвідомість знаходить правильні приклади. І навпаки, коли ви собі говорите: “чому я такий невдаха”, ви не запримічаєте свої успіхи, і бачите тільки невдачі.

Пол приводить цікавий приклад. Уявіть, що ви знаходитесь у кімнаті, в якій є ще інші люди і величезний м’яч, із різними кольорами по боках. Якщо вас запитати про колір м’яча, то ви скажете, наприклад, зелений. Хтось побачить що він червоний, ще комусь здасться що він жовтий.

Інколи ми думаємо, що хтось обов’язково має бути правим. Це правильно для точних наук, типу механіки. Але коли потрібно зрозуміти інших, то згадайте цей величезний м’яч із різними кольорами по боках.

Для підтвердження попередньої думки, він згадує свого сусіда, в якого недорогий Порше. І він дуже пильнує, щоб на ньому навіть не було бруду, не те що подряпин. Натомість автор книги, дуже переживає про насаджені квіти, від яких він “без розуму”, і за них готовий стояти до кінця.

Висновок: у людей різні цінності, і це потрібно врахувати у відносинах із ними.
Ще одне, наше бачення ситуації може відрізнятись від нашого відчуття у конкретний момент. Наприклад, ви отримали на роботі значне підвищення, і вдома сусід попросив вас йому у чомусь допомогти. І навпаки, та сама ситуація, тільки вас звільнили із роботи.

Висновок: якщо вам потрібно вирішувати проблему із іншими, подумайте, як людина може відчувати себе у конкретний момент.

Щоб правильно вести розмову чи суперечку, часто вживайте фрази типу:

  • допоможи зрозуміти твою точку зору
  • мені цікаво зрозуміти, що ти думаєш?
  • я розумію під своїм кутом, а як це бачиш ти?
  • розумію, що ти не можеш знати всі нюанси, дозволь тобі пояснити.

Коли автору не хотілось обдзвонювати клієнтів, він написав на стіні: “лови момент” і “хто ризикує, той перемагає”. Відтоді його поведінка змінилась, і прийшли хороші результати.

Успіх — це дискомфорт. Для отримання прогресу і результатів, ви повинні свідомо йти на дискомфорт, а не чекати, коли само зробиться. Це правило успіху.

Люди уникають дій, бо бояться невдачі. Вони просто забувають, що невдачі це нормально. Ще раз: невдачі це нормально, на них ми вчимось, і коригуємо поведінку.

Життя надто коротке. Люди це забувають, і тому в їхньому лексиконі такі фрази: “нема куди спішити”, “почекаю, коли діти виростуть”, “із Нового року кину курити”. Життя коротке, пам’ятаймо про це. Треба діяти вже.

Омана дії. Дехто, щоб уникнути виконання важкої але потрібної дії, виконує незначну, але не потрібно. Так ми себе обманюємо. Тому часто потрібно задавати собі запитання: “чи не переплутав я активність з ефективністю?”.

Що ж робити? Просто почніть. Автор пише (я з цим абсолютно згідний), що найважче розпочати. Просто почніть, а далі з’явиться і енергія, і бажання просуватись далі.

Коли зробили якусь дію — нагороджуйте себе якимось призом: горнятко кави, відвідування кінотеатру, футбол на квиток, і т.д.

Ще один спосіб побороти лінивство: уявіть, що все життя розділено на 7 днів тижня. Який зараз день у вашому життя: середа, четвер чи субота?

І насамкінець дуже хороша цитата із книги:

“Ви напевно дивилися різні телевікторини, де учасникам не вдавалося виграти головний приз. В кінці шоу усміхнений ведучий заявляє: «Подивіться, що ви могли виграти» – і показує головний приз (зазвичай це яхта або автомобіль). Учасник намагається видавити з себе посмішку, але в очах його можна прочитати розчарування. В кінці мого власного шоу на цій планеті я не хочу почути: «Подивися, що б ти міг виграти. Подивися, що б ти міг зробити. Подивися, яким би ти міг стати».”

2 comments

  1. Павле, а скиньте посилання на книгу,бо курити кину наступного року 🙂

    • Я із читалки видалив (із більшістю прочитаних книг так роблю), а знайти можете в документах Вконтактє: http://vk.com/docs
      Введіть адресу книги, і скачайте у потрібному форматі. Я читав у fb2, а вам може зручніше epub.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*