Сила думки. Візуалізація.

сила думки, візуалізаціяСила думки. Про неї не згадував напевне лінивий. Із уст батьків, вчителів, із книжок та кінофільмів нам прямо чи опосередковано втовкмачували про силу та важливість думок.

Та в більшості випадків люди повторяли завчені слова, і самі не розуміли всю силу думки.

Визнаю, я і сам ще не усвідомлював впливу думок на наше життя, самопочуття та тіло.

Та читаючи ту чи іншу літературу, ознайомлюєшся із все новими і новими даними. І коли їхня кількість стала достатньою для написання статті, я вирішив поділитися з вами фактами. А ви вже думайте самі, що це означає.

З дуже цікавим фактом я познайомився читаючи книгу Володимира Довганя «Прыжок в ледяную воду», до речі, дуже цікава книжка.

Так от, автор там приводить цікавий факт із життя Ніка Сіцмана. Це роботяга із залізничної дороги який проживав у США. Був передсвятковий день, і начальство відпустило їх скоріше додому з роботи. Хлопці, як це часто буває, зайшли в бар і трошки посиділи.

Та після того як хлопці «набралися» вони випадково закрили свого колегу у вагоні-холодильнику. Бідний Нік зрозумів у що «вляпався» і пробував вибратися. Та руки і ноги не слухалися, він повільно замерзав. Перочинним ножиком на стінах вагону він написав що замерзає і прощається зі всіма.

Так він і замерз. Розтин тіла показав, що Нік помер від сильного переохолодження.

Ну і що тут такого незвичного, – запитаєте ви?

Трагізм ситуації у тому, що контейнер був відключений, і не працював. Всередині нього була плюсова температура! Бідна жертва сама «вбивала» себе думками «мені холодно» та «я замерзну».

От вам і сила думки.

Йдемо далі.

Чув про одного пацієнта лікарні, який декілька місяців лежав у лікарні із гіпсом на нозі. Після того, як кістки зрослися, лікарі зняли гіпс, чоловік встав і спокійно пішов. Ну і що тут такого? Та ви забуваєте, що після зняття гіпсу (знерухомлення) людина обов’язково повинна робити спеціальні вправи. Просто так вона не піде.

Здивовані лікарі запиталися цього мужчину про причину його успіху.

На що він відповів, що йому було дуже сумно лежати, і він постійно уявляв собі як бігає по лісових стежках.

Тепер випадок із мого життя. Я вже писав, як працював начальником зміни. Одна з робіт була дуже важкою, я там працював по 12 годин, втратив багато сил та ваги. До того ходив у тренажерний зал, та тепер часу та сил не було.

І я у вільних 5 хвилин зі всією серйозністю від ностальгії спробував «поприсідати» уявляючи що тримаю на плечах штангу. Ноги не напружував.

Наступного дня мене боліли м’язи, як після тренувань. Звичайно, не так сильно, але було. Я не міг спочатку здогадатися через що. Отак-то.

До речі, всі ці речі психологи називають словом «візуалізація», і як бачимо, це працює.

Зокрема, такі прийоми дуже часто використовують у своїх тренуваннях елітні спортсмени. Вони ще раз і ще раз уявляють собі як перескакують планку, відправляють в нокаут суперника, забивають вирішальний гол.

В боксерів це називається «бій із тінню». Спортсмен уявляє собі в максимальних подробицях майбутнього спортсмена, як завдає ударів та ухиляється від ворожих. Кажуть, що особливу увагу тренуванню «боїв із тінню» приділяли Рой Джонс та Мухаммед Алі. Ті, хто розбирають в боксі, знають до чого це привело: на рингу їм не було рівних. Вони з легкістю «знищували» своїх суперників.

Якщо ви звертали увагу, то коли беруть інтерв’ю з братами Кличками перед боєм, то вони часто говорять що закінчився етап фізичної підготовки, і починається ментальна.

Звичайно, вони свої секрети загалу не розкриють, але приблизно що означає «ментальна підготовка» я знаю. І ви тепер теж.

Колись брали інтерв’ю в альпініста, який покорив дуже складну вершину (його ім’я вже не пам’ятаю). Так от, журналіст запитав його про відчуття після того як він досяг вершини.

Альпініст відповів що такі як завжди. Журналіст не зрозумів відповіді і перепитався що той має на увазі. Тоді альпініст сказав що він у думках вже сотні разів вилазив на цю гору.

Візуалізацію використовують не тільки спортсмени. Наприклад, оратори також використовують цю техніку. Вони уявляють як класно і легко виступають перед аудиторією, як присутні аплодують вдалому виступу, своє задоволення після події.

Найпростіший приклад, який показує силу думки можна показати прямо зараз. Уявіть собі жовтий, яскравий, соковитий лимон. Ви нарізаєте його ножем і повільно їсте ці скибки. Ну як, кількість слини в роті збільшилася? Таки так!

Чому все це є можливе? Психологи стверджують, що наш мозок не може відрізнити справжню подію від яскраво «намальованої» зображенням віртуальної. Завдяки цьому можна обманювати мозок, ніби він ту чи іншу дію вже робив сотні разів, це звично для нас. І в реальності ми будемо краще виконувати ту чи іншу дію і менше хвилюватися.

Як ми можемо у житті застосувати цей прийом у своєму житті?

  • завжди думайте позитивно, що будь-яка справа в кінцевому випадку буде позитивною для вас,
  • йдучи, наприклад, на інтерв’ю з працедавцем, в думках уявіть як ви заходите в кабінет, і спокійно, без страху, відповідаєте на його запитання,
  • якщо ви «раб» якоїсь шкідливої звички, то уявляйте, як перед включенням чергової комп’ютерної гри ви закриваєте комп, і йдете робити потрібні речі. Чи вам друзі пропонують знову напитися до безпам’яті, а ви їм відмовляєте, і проводите чудовий вечір із дружиною та дитиною.

І ще уривок із книги “Мільйонер за хвилину”:
У своїй книзі «Гольф по-моєму» Джек Никлоє розповів, як він з допомогою цієї техніки мислення став
одним з найбільших гольфістів всіх часів. Перед кожним ударом він подумки прокручував цілий «фільм», що описує цей майбутній удар.

«Я ніколи не бив по м’ячу, навіть на тренуваннях, без дуже чітко сфокусованої картинки майбутнього удару в голові. Це було як кольоровий фільм. Спочатку я «бачу» м’яч там, де хочу, щоб він опинився, яскраво біліючим в зеленій траві. Потім сцена швидко змінюється, і я «бачу» , як м’яч летить туди: бачу його політ, особливості траєкторії, навіть, як він скаче, приземлившись. Потім ця картинка гасне, і на наступному «кадрі» я бачу, як роблю замах, який перетворить всі попередні сцени в реальність»

Ну все, що хотів, те розповів. Поле коментарів внизу: «тепер ти, Катя, маєш щось сказати».
P.S. Подивіться як люди проявляють кращі свої якості:

4 comments

  1. хмм.. ну й історія на початку статті. Моторошно. .. А так візуалізація сильна штука, погоджуюсь. Хоча може трішки перебільшена місцями, як на мене. … Мені теж інколи помагає, коли якийсь страх перед публічним виступом, або коли на роботі думаю – “що я тут роблю”? =))

    • Головне що нерідко збувається. Щось собі подумаєш, що так і так себе поведеш в певній ситуації, а воно бац – і точно так виходить.

  2. Про Катю класний прікол.. =))

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*