Браян Трейсі «Достижение максимума»

Браян Трейсі Достижение МаксимумаСеред усіх бізнес-тренерів та мотиваторів, Браян Трейсі для мене номер 1 у світі. А якщо запропонувати тільки одну книгу, яка допоможе досягти успіху, то порекомендую «Достижение максимума». Прочитав її вже втретє, і не шкодую.

Коротко опишу найцікавіші моменти.

Браян зміг піднятись від мийника посуду, до керівника компанії, вартістю 265 мільйонів доларів. І він впевнено каже:

«ви не можете вразити ціль, яку нездатні побачити. Ви не можете робити чудес з власним життям, якщо не маєте про них уявлення. Якщо ви серйозно маєте намір визволити свою виняткову силу, приховану глибоко всередині вас самих, насамперед необхідно точно усвідомити, чого ви хочете.

Кожного разу удача приходила до мене тоді, коли я потрудився подумати про те, як буде виглядати те, до чого я прагну в той момент, коли я цього досягну. Мені довелося познайомитися і поговорити з безліччю чоловіків і жінок, які досягли величезних успіхів, і в кожного з них є ця риса. Вони точно знають, чого хочуть. Всі вони мають чітке уявлення про те, як виглядають ідеальна життя та досягнення».

Тому потрібно у всіх деталях створити образ ідеального життя. Зараз не варто думати як ви туди «прийдете», спочатку слід сконцентруватись на баченні свого ідеального майбутнього.

Більшість обмежень у своєму житті ви ставите самі. Браян описує цікавий випадок. Молодий чоловік із маленького містечка закінчив школу на відмінно. Після цього пройшов вступні екзамени в університеті. Згодом йому прийшов лист, що він набрав 99%, і прийнятий на роботу.

Хлопець був радий, що поступив, але вирішив, що 99 балів IQ – це дуже мало. Весь семестр він погано вчився, і отримав погані оцінки. Тоді ректор покликав його до себе, і запитав, чому він так погано вчиться. Той відповів, що 99 балів – це низький рівень знань, нічого дивного.

Тоді ректор взяв його справу, і сказав що він набрав 99% із 100. І пояснив різницю між тим, що було насправді, і що подумав студент. В результаті, він змінив думку про себе, і наступного семестру увійшов до десятки кращих студентів ВУЗу.

Так що не слід «продавати» себе задешево. Якщо хтось запитує чи можете ви напр. грати на піаніно, не кажіть «ні», кажіть «не знаю, я ще не пробував».

Автор стверджує, що існує неписаний закон сподівання. Він означає, що все чого ви очікуєте із впевненістю, стається. Іншими словами, ви отримуєте від життя не те, чого хочете; а те, чого очікуєте.

Ще одна цікава думка:

«думки – це матеріальні об’єкти. Вони народжуються і починають жити своїм життям. Спочатку ви – їх господар, а потім вони починають розпоряджатися вами. Ви майже завжди дієте таким чином, який узгоджується з вашими думками. Нарешті ви починаєте перетворюватися в те, про що думаєте. Змінивши своє мислення, ви зміните і своє життя.».

Браян описує поняття Я-концепції. Це коли ви поводитесь відповідно до того образу себе, яким ви себе уявляєте. Уявляєте себе сильним, успішним та розумним – таким будете. Уявляєте себе слабким та боязким – будете і таким. Змініть своє представлення про себе, – і зміните свою поведінку.

Виняткові люди дуже чітко уявляють свій ідеальний образ, і безперервно до нього прагнуть.

На нашу поведінку сильний вплив має наш минулий досвід. Браян знав одну жінку, котра пережила автомобільну аварію. На момент аварії вона була заміжня, мала двох дітей. Жінка в присутності людей дуже нервувалась, спілкувалась із малим колом людей, ніде не працювала.

Після аварії вона втратила пам’ять, і не пам’ятала, про своє минуле життя. Не маючи ніяких споминів про свій минулий досвід, дитинство та юність, вона потрапила в центр уваги, з нею спілкувались як з важливою персоною, і створила свою особистість заново. Вона виробила позитивне відношення до життя, впевненість в собі, та легкість.

Стала веселою та дружелюбною, почала спілкуватись з великою кількістю людей. Фактично вона змінила свою Я-концепцію.

Наше уявлення про себе погіршують батьки деструктивною критикою. Потрібно більше хвалити дітей, і менше критикувати. Автор стверджує, що в середньому на один випадок похвали батьків, приходиться вісім критичних зауважень.

Батьки критикують дітей, надіючись, що вони виправляться. Насправді відбувається все навпаки. Деструктивна критика заставляє відчувати людину себе некомпетентною та неповноцінною. Вона починає злитися, впиратись, оборонятись.

В книзі дається набагато більше корисних порад, та тут не має можливостей їх привести. Тому рекомендую самостійно ознайомитись із книгою Браяна Трейсі «Достижение максимума».

13 comments

  1. Мене добила деструктивна критика середовища, яке виявилось не моїм. Батьки в мому випадку не причому)))

  2. Цікаво. Вона буде наступною, яку я прочитаю 🙂

  3. Доречі, читав твої перші статьї, порівнював з країніми. Ярко виражений прогрес, останні набагато глибші.

  4. Дякую, обов`язково прочитаю.

  5. О, точно. ОСь ще одна стаття про цю книжку http://pavlofox.net/knyga-dostyzhenye-maksymuma-brayana-trejsy/

    • То я як вже написав, то побачив що колись вже про накатав статтю.
      Видаляти вже не буду 🙂

  6. Хороша книга,прочитав сподобалось,і вже деякі поради використовував))Подякував тобі Павло

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*