Відвідав тюрму на Лонцького

кабінет слідчого НКВД“Історія” відносилась до небагатьох шкільних уроків (ще географія та фізкультура), які я любив. Та й після закінчення навчальних закладів регулярно читав історичні книжки (більше науково-популярні) чи статті. Пам’ятаю, на форумі Видавців купив собі книжку про Кенгірське повстання, про боротьбу УПА, і навіть плакат «Наша свобода – їхня кров». Плакат почепив на першій роботі, висів довгий час.

Так що тематика національно-визвольних змагань мені досить відома. Читав книжку про Стрийську тюрму, і що там виробляли «асвабадітєлі». До речі, про неї тут згадував.

Про колишні НКВДистські тюрми у Львові знав, але трохи смутно. Добре знаю про Замарстинівську, і чув що є ще якісь. Та недавно дізнався, що у Львові їх є три: згадувана вже Замарстинівська, Бригідки і на Лонцького.

Із них, тільки на Лонцького (тепер Брюлова) там створили музей, і можна подивитись на автентичні речі та споруди тих часів.

Сьогодні вирішив відвідати. Знаходиться вхід у тюрму на вулиці Брюлова.

Мушу сказати, що тюрма тут функціонували не тільки в часи «перших совєтів», але й пізніше, аж до Незалежності України. Також, це була польська та німецька тюрма.

Щоб ви розуміли про її важливість в репресивній машині СССР, скажу хто тут сидів із відомих особистостей: Степан Бандера, Ярослав Стецько, Юрій Шухевич (брат Романа Шухевича) та син Романа – Юрій Шухевич, зв’язкові Шухевича, учасники Кенгірського повстання та воїни ОУН та УПА, згодом В’ячеслав Чорновіл, брати Горині, Гель, Калинець. Всіх не напишу. Увесь цвіт української нації.

Умови перебування були жахливими, в маленьких камерах утримувалось багато в’язнів. Вдень не давали спати, а вночі – допити. Політичних спеціально кидали в камери до кримінальників.

За словами співробітників музею-меморіалу, НКВДисти заводили трактори, щоб не було чути криків нещасних жертв.

Частину розстрілювали на подвір’ї тюрми, але більшість у підвалах (туди не впускають).

Ось трошки зробив фото із музею-меморіалу.

Це вхід:тюрма на Лонського

Музей на карті:

Вхід із вулиці Брюлова (колишня Лонцького).

Кабінет слідчого. Тут якось “мурашки по шкірі побігли”. Уявив, як садист по ночах годинами вибиває зізнання, погрожує, принижує гідність бідних в’язнів. Нічого зайвого: стіл, шафа з документами, телефон, печатки, друкарська машинка і портрет Сталіна. Заходиш, закриваються важкі двері, і “працюють”.кабінет слідчого НКВД

Внутрішнє подвір’я тюрми. Тут також розстрілювали в’язнів. Але частіше у підвалах. подвір'я тюрми на Лонського

IMG_4158

 

Кабінет, де фотографували ув’язнених:фотолабораторія тюрма Лонського

У цьому ж приміщенні фотолабораторія. Я тут досить довго стояв, вдивлявся в обличчя людей на фото. Більшість з них пройшли через жорстокі тортури, знущання, і … розстріл.фотолабораторія Лонського

Автентичні двері до камер:двері до камер

“Смотровиє щєлі”IMG_4132
Вікно для подачі їжі в’язням: IMG_4129

Вервичка із хліба, яку зробив один із в’язнів:вервичка з хлібаУв’язнені українки вишивали голками із риб’ячих кісток. Кольорові нитки торочили з власного одягу:вишиванка в тюрмі

Тюремні документи тих часів:документи

Записаний допит українського патріота. Я тут також довше зупинився. Адже всі ці “вопрос” і “ответ” давались в’язням не легко. допит Лонського тюрма

Туалет для в’язнів:4

Це умивальники в туалеті:умивальники тюрма Лонського
Коридор в’язниці:IMG_4134

в'язниця, в'язні, тюрма Кімната для переговорів із адвокатом. Її створили вже пізніше, коли міжнародні організації почали нагадувати про права людини. Але в 50-60-ті роки про це і близько не йшлось:IMG_4151

Правила поведінки для в’язнів:НКВД тюрма правила поведінки в'язнів
Ще один документ:IMG_8358Брат сфоткав мене у музеї:IMG_8362

Також, в цьому музеї-меморіалі є експозиція, яка показує, скільки конкретно загинуло в’язнів в кожній в’язниці. Це тільки документально підтверджені дані. Насправді жертв набагато більше. Під час відступу Червоної Армії в 1941 в’язнів розстрілювали масово, без суду. Тому справжнього числа жертв не дізнаємось.

Але навіть доведені злочини показують, чому західняки так не люблять комуністів чи Кремль. Як бачимо, на Лонцького за офіційними даними розстріляли 1681 людину!DSCN3821Там таких плакатів чотири (я тільки два сфотографував):DSCN3823І врахуйте, що більшість розстріляних, це за якихось два роки (1939-1941). Вже після війни так масово не вбивали, бо потрібні були раби для будівництва різноманітних БАМів.

Дуже зле, що більшість львів’ян та гостей не знають (я також не знав), що тут можна БЕЗКОШТОВНО побачити ці нелюдські умови та віддати шану героям. Бо я після виходу з тюрми подумав: “як вони все це витримували”? Ось відео із страшними кадрами https://www.youtube.com/watch

Також скажу, що бажано приходити в кількості три чи більше людей, тоді екскурсоводи безкоштовно розкажуть про історію тюрми на Лонцького. Або можна приєднатись до якоїсь групи, якій вже розповідають.

Працює музей:

ПН-СБ з 10:00 до 19:00
Неділя з 10:00 до 17:00
м. Львів, вул. С. Бандери, 1
(вхід з вул. К. Брюллова)
тел. +380 32 247 42 20

P.S.Віртуальна екскурсія http://www.lonckoho.lviv.ua/ Але все одно, краще відвідати, щоб побачити все на свої очі.

2 comments

  1. Зараз щось подібне відбувається в підвалах Донецька та інших міст Донбасу. А в Чечні така система діє з 90х по сьогоднійшній день. Росія, що тут скажеш

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*