Українська блогосфера, декілька думок

українська блогосфераПрочитав недавно хороший пост чому блоги мертвіють http://figli.pp.ua/ukrajinska-blohosfera/chomu-blohy-mertvijut.html . Автор – розумна людина зі своєю думкою на всі події. От у своїй статті він написав свої думки чому автори українських блогів часто не досягають своєї мети.

Я, як завжди також маю свою думку на кожну подію чи явище 🙂 , тому висловлю її тут.

Та, на жаль, не буде ця стаття в стилі «давай, ти кращий». В першу чергу хочеться розказати про свій досвід. Офіційно перша стаття на цьому блозі з’явилася більше року тому, хоча насправді писалися два роки тому. Просто сайт був на HTML, і рік тому я переніс пару десятків статей на WordPress.

Але менше з тим. Факт, що за рік на блозі було опубліковано 394 статті. Причому, більше 7 місяців статті публікувалися день у день, навіть у вихідні та свята (відстрочена публікація). Переважна більшість статей (відсотків 90) це чистий копірайтинг (тобто писав повністю я), об’ємом від 3000 знаків, із унікалізованими фото.

Про якість текстів не можу сам судити, але частина читачів приходить із закладок (це при тому що блог «про все») і деякі статті лайкають в соцмережах.  Так що щось корисне в них є.

Також на блог куплено два десятки вічних посилань.
І який результат через рік систематичної роботи?  Блог має відвідуваність максимум 250 уніків щодня (інколи менше). Заробіток на контекстній рекламі –  близько 60 гривень за місяць.

Що скажете? На мою думку що це малий приз за рік систематичної роботи. Ті, хто самі пишуть та публікують статті для своїх сайтів знають, що далеко не завжди на одну статтю вдасться витратити 1 годину. Часто більше, адже треба не тільки написати статтю, але й перевірити деякі дані чи цифри, знайти фото до матеріалу та унікалізувати його, перевірити помилки в тексті (в мене все одно проскакують), опублікувати, перелікувати. Та й врешті –решт знайти ідею для чергової статті (не завжди це просто). Навіть потужні новинні сайти вирішують цю проблему простим рерайтом, а тут пишеш сам, з «голови». І так цілий рік.
Якщо хтось скаже що це тільки в мене таке, то категорично не погоджуюсь. Можете подивитись на блоги у популярному рейтингу україномовних блогів http://top.blog.net.ua/ чи http://www.dmoz.org/World/Ukrainian/ . Там у 90% результати ще гірші.
Знаю, хтось скаже що відвідуваність не головне, головне якість трафіку, не все потрібно вимірювати грошима. Нема питань, для мене гроші також не на першому місці у житті, і навіть не на другому (скоріше на четвертому).
Але, щоби україномовна блогосфера розвивалася, її автори повинні за свою працю щось отримувати взамін. Можете зі мною бути не згідним, але таким чином працює бізнес. І таким чином ми отримуємо технічний прогрес. Інакше буде як в СССР, коли якість продукції та рівень життя був низьким, бо і не було стимулу робити щось краще.
Так само і тут, можна впертися, і пхати те що не їде (я так роблю і буду робити :)), але не всі на таке мають час, сили та натхнення.

Пам’ятаю, пару місяців тому молодий хлопака залишив на моєму блозі критичний коментар, що йому мій блог не подобається, і дизайн поганий, і статті  не оптимізовані. Я ж собі тільки розсміявся. Бо побачив на його блозі тільки пару десятків статей, і знав що його ще чекає в майбутньому, а він вже роздає поради.
Як ви вже здогадалися, за декілька останніх місяців на його блозі не з’явилося жодної статті. Я так розумію, що він залишив цю справу.

Незважаючи на все вище написане, оптимізму я не втрачаю. Чому? Тому що досить легко бути провидцем і знати що нас чекає в майбутньому. Як? Дуже просто. Дивитися що робиться на Заході (в США зокрема), і те нас чекатиме за деякий час.

Вони ж так само починали із нуля, так само із нуля починала російська блогосфера. І тепер в них досить непоганий розвиток. Отже це чекає і нас.

Крім того, не треба забувати що українською спілкується вдома майже половина українців, і коли до них проведуть інтернет (переважно це села) то можуть бути позитивні зрушення в блогосфері.

Також, ніхто не відміняв смекалку. Можна вперто «пхати воза вгору», а можна придумати щось нове та цікаве. Наприклад, хтось має блог про «хендмейд» і при цьому продає свою продукцію.
Хтось придумав ресурс із фейковими новинами http://uareview.com/ , який отримує купу посилань із соцмереж від людей котрі не здогадуються що новини «не справжні». Але в даному випадку такий ресурс одна людина «не потягне», це точно. Потрібна команда.
Також, мають непогану популярність блоги на політичну тематику, але там треба добре орієнтуватися в темі, щоб знати про що писати. Та й не хочеться влазити в те брудне діло. Ті, хто хочуть допомагати людям йдуть в “Червоний хрест”, а не в політику.

Незважаючи на відсутність бажаної популярності ресурсу чи заробітку на ньому в українській блогосфері, ведення блогу має ряд позитивних моментів:

1. Пишучи тексти та перелопачуючи купу інформації ви стаєте розумнішим. І це не похвальба, це факт. Людина починає думати, аналізувати, а не «робота-бар з пивом -шоу по телевізорі – ліжко – і знову по кругу».
Я взагалі, через вище написані причини вважаю блогерів елітною частиною суспільства. І нехай їх буде більше.
2. Завдяки соцмережам ваш вдалий пост може прочитати велика кількість людей таким чином ви можете на них впливати.

3. Ви навчитесь писати. Так, так, постійна практика зробить свою роботу. Звичайно, видатним письменником скоріше всього ви не станете, але своє вміння писати покращите.

4. Принесете користь людям. Люди йдуть в інтернет за інформацією, і ви її даєте. Комусь вона допоможе.

5.Пишучи українською ви популяризуєте українську мову. Я писав вище що українська блогосфера з часом стане популярною. Але не сама. Це повинні зробити блогери.

І насамкінець маленьке пояснення для чого я писав цю статтю. Адже вона вийшла більше негативною. Просто той, хто захоче спробувати себе в блогінгу повинен знати, що у 90-95% його дітище через рік не стане популярним. Тому він повинен або запастися терпінням, або залишити цю затію і витратити зусилля на щось інше.

P.S. Свого часу прийшлось перелопатити трохи інформації про бандитські 90-ті. В ті часи  кримінальним «королем» Москви був Сергій Тимофєєв «Сільвестр». Коли йому представили їхнього нового кілера, авторитет молодому хлопцю сказав: «запам’ятай: ті, хто переживуть це все, житимуть як боги». Як думаєте, до української блогосфери це можна віднести?

8 comments

  1. От коли переживемо (а ми переживемо!), тоді й знатимемо точно))

  2. Дякую за згадку і компіменти 🙂
    Погоджуся про те, що блог має й трохи інших позитивних сторін. Саморозвиток, багато людей заради цього його й створює. Зараз читаю одну книжку про бізнесмена, так от його бізнес почався зі створення блогу 🙂
    Рік – умовне поняття. Можна працювати над блогом і менше, а він нашумить як дріжді в туалеті. Той самий фейковий юарев’ю наприклад. А можна трудитися більше, але так і не потрапити в ціль.
    А загалом блогосфера українська підніметься до гори, коли налагодиться он-лайн бізнес в Україні. Зараз він в періоді розвитку.

    • Може ще бути одна причина невдач (я тільки зараз згадав): треба чітко знати чого ти хочеш. Легше досягти цілі коли ти її бачиш чітко, ніж коли толком не знаєш чого хочеш.
      Якщо чесно, я ще не знаю яким буде блог в майбутньому. А це не є добре.

      • Так, це теж є. Люди не знають чого бажають.
        А щодо розвитку і перспектив – це еволюційні цілі в плані блогосфери.

  3. Важко наповняти блог в перші місяці його існування, психологічно важко. Відвідуванність та коментарі сильний стимул цьому.

    • Так, але ця відвідуваність у мене зростає вкрай повільно. Це пост написаний майже півроку тому, і за цей час кількість уніків на тому самому рівні. Бо писав в основному не під пошукові запити.
      Думаю, якби я стільки сил витратив на створення інтернет-магазину, то зараз би почував себе у фінансовому плані значно краще.
      Тепер пишу рідше, і частіше подумую про інші способи діяльності.

      • Особистий блог – для особистого задоволення, а не заробітку грошей) А відвідуваність і коментування – не така це вже проблема) Не заради слави і популярності такий блог ведеться ж))

        • Та так. Я, як напишу хорошу статтю, то є якесь відчуття задоволення.
          І не збираюсь залишати блогінг. Просто для написання хорошої статті потрібно багато часу. І не завжди він є – писати кожного дня.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*