Як почати свій бізнес.

столярЯк почати свій бізнес. Справа в тому що два роки тому я купив комп’ютер і потребував для нього стіл. Обійшов немало магазинів, прочитав багато оголошень але столів з хорошим співвідношенням ціна-якість не знайшов. У багатьох столів був поганий дизайн та великі розміри.

На щастя мені в місцевій газеті оголошень “Ваш магазин” потрапила на очі замітка в якій автор пропонує комп’ютерний стіл за 190 гривень (2009 рік). Розміри стола мене влаштовували, але зразу ж подумав що стіл використовуваний через його низьку стіну. Зателефонувавши я дізнався що власник тримає стіл в квартирі і можна приїхати і забрати стіл.

По обстановці в квартирі я зрозумів що господар рибалка та холостяк (не було порядку). Стіл виявився новим і якісно зробленим, плюс що господар згодився мені його привезти за 20 гривень. Коротше кажучи-все склалося суперово. По дорозі майстер розповів мені свою історію.

Він працював у школі вчителем трудового навчання. Заробітна плата не була високою але якось перебивався. В той час (приблизно початок двохтисячних) був бум на персональні комп’ютери і його друг знаючи ким той працює попросив зробити комп’ютерний стіл. Мій новий знайомий згодився виконати прохання друга. Спочатку він пройшовся по магазинах щоби подивитися будову комп’ютерних столів. Далі на гуртівні купив матеріал для виробу. Була тільки одна проблема- продавали тільки матеріал гуртом, в кількості в два рази більшій ніж потрібно на один стіл. Прийшлось нашому майстру зробити два стола, один для — друга, другий на продаж.

Завдяки майстерності вчителя трудового навчання столи вийшли непогані. Об’яву дав у місцеву газету оголошень. Він сам не сподівався-рибалказателефонувало чоловік десять. Тут мій знайомий зрозумів що на цьому можна заробити. Він поставив справу на потік: робив хороші столи і продавав їх через газету оголошень.

Це давало можливість отримувати непогані гроші. Непогані-це в 4-5 разів більше ніж він отримував у школі. Але все ж за звичкою продовжував у ній працювати. Та це вже тривало недовго. Будучи на рибалці йому подзвонили з проханням терміново вийти на роботу. Терміново не вийшло, тому був скандал. В цей момент наш герой зробив те, про що мріє величезна частина найманих працівників-написав заяву на звільнення.

Тепер він міг працювати тільки на себе, міг вибирати де як інтенсивно працювати. Взяв в кредит нову машину Ладу універсал, трохи більше ніж за рік йому залишилося платити тільки відсотки за пару місяців. Так що мій знайомий отримав хороший та спокійний спосіб заробітку собі на хліб насущний.

Можливо, якщо б не випадковості що з ним сталися, він і далі б працював на нелюбимій роботі, а ходити на рибалку коли дозволить собі начальство а не не він сам.

2 comments

  1. Ми можемо виробляти багато чого. До того ж реміництво у крові укранців. От тільки проблєма в тому, що колективізація привчила до фабрик і комбінатів (школа це теж фабрика). І важко дати крок за рамки

    • 100% правда, багатьом потрібні “гвинтики”, а не впевнені в собі власники нехай малого, але свого бізнесу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*