Як заробляють на вулицях Львова

грошіНе секрет, що гроші люблять всі (чи майже всі). І для їх отримання використовують всі можливі способи: чесні, нечесні і «середні».

Сьогодні, прогулюючись центром міста прийшлось мати справу із бажаючими нечесно заробити. Ні, це не грабіжники, просто «хитрожопі».

Але перед цим невеличка передісторія. Років три тому пішов я в спорткомплекс «Динамо» трошки «кості розім’яти» і не звернув увагу що це було якесь державне святе і спортзал не працював. Дійшов до дверей і розвернувся назад. В результат і10 гривень залишились зі мною (я платив за кожне заняття).

По дорозі додому підходить непогано вдягнений мужчина середніх літ і просить виручити, мовляв на Львівському Автовокзалі його пограбували і просить пару гривень на дзвінок рідним. О, думаю, якраз ті 10 гривень йому подарую. Тим більше він виглядав «пристойно».

Десь тижні за два після того йду з роботи, і позаду хтось просить мене гроші на дзвінок рідним. Обертаюсь – той самий хлоп тільки вже п’яний. Він мене впізнав і віддалився. Трохи неприємно було відчувати що тебе нагло надурили нехай і на малу суму.

А сьогодні сиджу собі на лавочці в центрі міста, сідає збоку загорілий, старший чоловік в татуюваннях і кажу: «мужик, так і так, прийшлось відсидіти 12 років за вбивство ґвалтівника жінки, от тепер скитаюсь. Вчора, такі старші хлопці як ти дали мені пару гривень на прожиття». Я йому кажу: «то молодці».

А він каже: «то дай і ти пару гривень». Я кажу: «зараз сам ні на кого не працюю, думаю як ту копійку докупи зібрати, нічого не дам». Ну то він подякував і пішов далі. А лице явно запухше, напевне від недоїдання 🙂

Потім далі проходжу стометрівкою, пацан роздає якісь типу візитки, як це часто буває. То я й взяв, думав що то якась реклама. А виявилось що то образки. Перша думка виникла що то якісь сектанти. Та ні, він підходить ближче і каже: «дайте, скільки не шкода за образок». І тягне руку, в якій крім образків лежать гривні по 10-20. Він добре знає, що люди на Західній Україні не «обміняють» образок на 5 копійок.

Я вже тоді зрозумів що то за «товаріщ» і кажу що «нічого не дам, можеш забирати».

Він: “та не треба віддавати”,- не взяв. І далі збоку йде і знову «дайте скільки не шкода за образок». Я знов йому віддаю, він знов не бере. В кінці бачить що з мене нічого не вийде тихо каже: «ну то давай», і забрав образок.

Десь за пару секунд оглядаюсь, він іншому той образок дав, і дивлюсь як солідний мужик без питань витягує з кишені гроші.

Ясне діло, що тут вони використали певні психологічні прийоми, без них не обійшлось. Але й голову треба мати на плечах, це ж «бізнесмени» наживаються на святому. Не кажу що якийсь там крутий, але «тьху-тьху» не піддався.

Зле, що є такі «ділки». Будь ти хоч тричі атеїстом, але зі святого не жартуй. Хто зна що є на тому світі…

Як сказано в Біблії «страшно впасти в руки Бога Живого». Пам’ятаю, як постійно стояв біля входу в церкву св. Андрія молодий хлопака із вже запухлим лицем і постійно просив милостиню. Потім його вже не було. Люди розказували що помер від тої горілки.

3 comments

  1. До нас під церкву приїжджав просити здоровий чолов’яга на мотоциклі з коляскою)

  2. “Він добре знає, що люди на Західній Україні не «обміняють» образок на 5 копійок.”
    Правда

    Зараз релігія і благодійність ще не повністью відкинуті людьми тому і заробляють на них, як би це ницо не було 🙁
    Нормальним навіть в голову не прийде що можна на такому наживатись, а деякі при наявності проблем не наважаться просити у земляків допомоги

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*