Здача крові. 5 літрів потому

IMG_1665Одразу попереджаю, щоб не думали, що роблю із себе героя. Справжні герої зараз на Сході країни, ризикують життям. А то так, зайва можливість популяризувати донорство.

Добре, поїхали.

Майже два роки тому я написав статтю як вперше здав кров http://pavlofox.net/zdaj-krov-vryatuj-zhyttya/ . Було трошки страшнувато, хоча уколів не боявся і не боюсь.

Ідею регулярно здавати кров я не закинув, і кожні два місяці продовжував це робити (частіше не можна).

Позавчора здав 11-тий раз, і вийшло п’ять літрів. Майже п’ять: 450мл х 11 = 4950 мл.

Можу сказати, що регулярна здача крові ніяк негативно не позначається на здоров’ї. Вагу не втратив, навіть кілограм 2 набрав. Сила чи якась слабкість не мучить. Хоча збираюсь зараз зробити паузу на 3 місяці, для загального відновлення організму.

Якщо Бог дасть здоров’я, то є бажання спробувати таки взяти планку «почесний донор України». Для цього потрібно здати 40 повних доз (450 мл). Це 8 років регулярної здачі крові.

Для «заслуженого донора України» потрібно здати 100 максимальних доз, або 45 літрів крові. Написав і задумався. Це ж чотири відра крові 🙂

Коли два роки тому вперше здав кров, то людей було дуже мало, черг не було. Під час подій на Майдані кількість донорів збільшилась, а під час війни на Сході України з’явились черги. Можливо не всі знайшли в собі сили (чи дозволили обставини) захистити країну там. Але багато мужчин я регулярно бачу у станції переливання крові. Так що небайдужі є. Не однаково що там робиться.IMG_1884

Що запам’яталось

Лікарі завжди запитують, кому здаєте кров. Перші рази я відповідав: «будь-кому». Вони трошки дивно реагували. Як виявилось, в них є усталений термін для таких випадків: «доброчинно». Оце вже вони знають 🙂

Я не завжди цікавлюсь куди здавати, кажу «доброчинно», а куди потрібніше – лікарі нехай вирішують.

Знаю, що раз пішло в чорнобильську лікарню, в дитячу онкологію, воїнам АТО (в цей час активні бої йшли).

Але один раз запам’ятався надовго. Перед здачею лікар опитує про фізичний і психологічний стан, і т.д. І переді мною сидів чоловік середнього віку. У 4-річної дитини його рідного брата мала відбуватись операція. Терміново потрібна кров, і він прийшов здати. Але виявилось, що в чоловіка була якась травма при народженні, і йому не дозволили стати донором. І лікар попросила мене здати кров цій дитині.

Після процедури цей чоловік запитує скільки це коштує. Зрозуміло, що гроші я навіть не думав брати. Тоді він подякував, і міцно потиснув руку. Це була щира вдячність, яка надовго запам’яталась, і яку не часто побачиш у буденному житті. Адже кров потрібна 4-річній племінниці, і таке «на базарі не купиш».

Про безпеку

Недавно до моєї статті про донорство крові хтось залишив такий коментар:1

Що я можу сказати? Позавчора, коли здавав кров я запитався лікарів в центрі переливання, про цей коментар. Вони запевнили, що заразитись донору неможливо, оскільки використовують стерильні шприци і ємності для забору крові. Навпаки, у більшій небезпеці якраз ті, кому переливають кров.
Отут ще інформація про цю тему:2

До речі, я вже сам прискіпливо дивився, чим колють палець, і забирають кров із вени – розривають нову упаковку, беруть новий інструмент, і при мені викидають у відро використане. І коли вже здав кров, то привезли у важкому ящику запаковані нові резервуари для забору крові (надписи не наші, напевне десь із закордону). Всі ці операції медсестри проводять в одноразових рукавичках.

Наскільки я знаю, відколи почали застосовувати одноразове обладнання випадків зараження донорів немає.

Але якщо ви вже так боїтеся, то мушу сказати, що ризик є у всьому, щоб ми не робили. Навіть із дому не можна виходити, бо можуть цеглу на голову кинути.

Коли допомагаєш комусь, ризик також є. Коли комусь допоможете грошима – може вам в потрібний момент коштів не вистачити. Коли хулігани пристають до дівчини і хочете заступитись, то із вас можуть зробити «котлету».

Але ж люди приходять на допомогу! Інакше суспільство вимре, як мамонти.

Якщо чесно, то я більше боюсь заразитись якоюсь гидотою під час лікування зубів, ніж при здачі крові.

Ще одне. Не можна здавати кров, якщо відчуваєте слабкість, чи прояв хвороби. Я одного разу вирішив здати кров, і як на зло трошки боліло горло і піднялась температура. Та я все одно пішов. Після цього отримав таку простуду і закладений ніс, що давно я так не хворів.

Так що процедура здачі крові безпечна, але йдіть коли відпочили, виспались і здорові.

Я неодноразово, на наступний день після здачі крові йшов тренуватись у спортзал, і проблем не виникало. Тільки перші 7-10 днів пильнуйте місце проколу, щоб не відкрилась рана.

Втрата свідомості

Дехто боїться, що може втратити свідомість. І дійсно, під час процесу забору, лікарі у 100% запитують як ви себе почуваєте. Інколи це аж нервує.

Бачив декілька випадків, коли людину не допускали до здачі – занадто блідо виглядала. І бачив, як дехто після здачі крові ще хотів полежати на кушетці декілька хвилин. Але це скоріше винятки, не кожного разу таке побачиш.

А як людина втрачала свідомість, то бачив під час цієї процедури тільки раз. Причому хлопака «здоровий» на вигляд: ростом десь 185 см, і вагою кілограм 90.

Звалився на землю. Але його швидко поклали на ліжко, і лікарі нашатирем привели у свідомість. Нічого страшного.

Про харчування

Перед тим, як йти в центр крові, слід поїсти. Після процедури вам дадуть довідку на вихідний день, і купон на безкоштовне харчування.

Це дуже важливо, адже тільки що ви віддали пів літри крові. І запаси потрібно поповнити. Але більшість розвертається, і йде.

Я ж завжди йшов в їдальню їсти. Для Львова це Пекарська 69А:IMG_1883

Увесь час купон був на 15 гривень. Хоча хороший обід обходився мінімум у двічі дорожче. То ж приходилось доплачувати.

Але позавчора приємна несподіванка: тепер купон на 40 гривень. У їдальні медуніверситету на ці гроші можна взяти: рис (гречка) + відбивна (риба) + 2 булочки + сік. Можливо ще й вітамінний салат. Так що скористайтесь.

Ще одне

Якщо підете наступного разу здавати кров, попросіть у паспорті поставити печатку про групу крові. Нехай буде. Там одразу із датою і підписом лікаря.

Якщо збираєтесь здавати кров регулярно, то візьміть фотографію 3х4, нехай вам зроблять посвідчення донора крові. Це дасть можливість із часом назбирати 40 доз, для «почесного донора».

Хоча по правді, цей «почесний донор» практично нічого не дає. 10% надбавки до мінімальної пенсії, можна брати відпустку у зручний час, ще там щось.

Але ми ж не заради того здаємо кров? Одна здана доза може врятувати життя навіть трьом людям.

Так що варто неполінуватись, і допомогти тим, кому важко. Тим більше від нас багато не просять.

Потреба в донорах постійно зростає.

Тому:

– пошукайте в Гуглі «здача крові Львів» (вставте своє місто),

– візьміть паспорт,

– поїдьте і здайте кров.

Все. Це не складно.

P.S.Якщо цікаво, то у донорів є свій «чемпіон»: http://tinyurl.com/pr2b8lw

6 comments

  1. Павле, ти справді герой (хоча й просив тебе так не називати). Я належу до тих, хто здатен втратити свідомість під час подібної процедури, тому здавав кров лише одного разу – коли дружина була вагітна і вимагали довідку про здавання крові. Талон на харчування не пропонували, але перед здаванням крові напоїли смачним солодким чаєм з сухариками. Штамп у паспорті, до речі, теж поставили. Бажаю здоров’я і досягнення поставленої мети у 120 врятованих життів.

    • Чай із трьома печивами “Марія” також кожного разу дають перед здачею. Я забув про це написати.
      Я уколів не боюсь, але коли колють і кров тече ні разу не дивився. Там є телевізор, дивлюсь в нього 🙂

  2. Респект!. Треба в себе поцікавитись про здачу крові.
    P.S. Адсенс перекриває текст

    • “Адсенс перекриває текст” – я думав що це тільки в мене. Зараз видалю. Це, до речі, плагін від самого Адсенса.

  3. Павле, лише зараз помітив суттєву помилку в тексті – виправ негайно, не лякай людей: 100 доз для отримання звання “заслужений донор” – це не фантастичні 450 літрів, а більш реальні 45.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*