Злочини НКВД проти українців

злочини НКВДЗлочини НКВД

В житті кожної людини трапляються обставини, люди чи книги які кардинально чи сильно змінюють твій світогляд. Так сталося і зі мною, після прочитаної книги Михайла Мандрика «Стрийська бастилія». Автор в ній описує історію тюрми розташованої в місті Стрий.

Не можна сказати що я не знав про злочини комуністичних катів, адже тут, на Західній Україні про це часто говорили. І ви, напевно, не раз чули відомості про це. Але впевнений, що ви (як і колись) навіть близько не уявляєте весь жах, з яким прийшлось зіштовхнутися в’язням тюрем по Західній Україні.

Прочитавши книгу, я нарешті повністю усвідомив чому саме ми так не любимо комуністів, не хочемо приєднання до якихось союзів з Москвою. Навіть більше, я нарешті зрозумів чому українські націоналісти на початку Другої Світової війни тимчасово вступили в союз з фашистами.

Щоб не спотворити написане в книзі мені прийдеться трохи її процитувати. Але повторюю, прочитайте всю книгу, невинні жертви вартують того, щоб нащадки хоча б знали про їхні страждання https://docs.google.com і тут http://kabud.livejournal.coml.

Ось як описує очевидець побачене, коли зайшли в тюрму після відступу комуністів:

  Тут чути сильний млосно-гострий сморід трупів, що аж в очах коле, але чути й креолін чи карболь, і він “переїдає” незносимий сморід гнилих тіл. За хвилину друзі вертаються і запрошують нас з собою.

Ввійшовши в коридор, відразу бачимо на стінах зачорнілі плями. Вони темно-бурі, й треба добре приглянутися, щоб пізнати присохлу кров. Брр! Її так багато по стінах, наче б хто зумисне розмазував чи яким помелом скроплював довкола себе. На коридорі лежать порозбивані двері і цегла.

До мене підходить поліцист-міліціонер і дає білу хусточку, змочену якимсь розчином, який мав зменшити сморід та уможливити нам дальше просуватися по тому пеклі.

Входимо до колишньої судової канцелярії, а за совєтів — кримінальної кабіни. По правому боці валяються незугарні купки порозбиваної цегли, а побіч шматини порозриваних штанів чи якихось інших частин мужеського одягу, далі лежать рештки заціпенілих у крові сорочок. Під вікнами і в другому куті повно лахів. Та де, то не лахи, то трупи! Їх поскидали трохи набік, щоб можна було ввійти досередини. Ми взагалі не могли того всього так скоро охопити очима, бо ввійшли з ясного дня в темінь. Вікна були позамуровувані, але їх тепер потрохи порозвалювали і впустили досередини дещо світла. Придивляємося докладніше. Страшний вид! Помордовані жертви лежали одна на одній безладно; інші, в куті, лежали рівно. То їх вже тепер поскладали, як робили доступ до тої кабіни.

Всі трупи мали якось дивно повикручувані шиї, обличчя й очі. Виглядало це все наче на страшному суді! Здавалося, що вони своїм виразом обличчя обвинувачують всіх і вся — цілий світ і нас також, що так спокійно дивимося на них, тих, які серед страшних мук гинули тільки тому, що не визнавали сатани, що жили по закону Христа, що любили свій нарід, що не могли сприйняти ложі і забріханости, що любили правду й бажали собі й іншим волі!!!

Один з міліціонерів якимось предметом стягає набік лахи. Приглядаємося дальше. Деякі трупи мають пов’язані руки назад себе. Інші були пов’язані кайданками, по два докупи, за руки. Деякі взагалі не були пов’язані. Це, мабуть, ті, які або прийшли найпізніше, або були найслабші, або так побиті ще перед остаточною смертю, що вже їм не треба було рук в’язати!

Такі сцени ми побачили і в інших кімнатах на долині (мезанін) й на першому поверсі. Словом, велика будова Окружного суду була перемінена большевицькими катами на один великий гріб!

Тут, у правому крилі, в долішніх забудуваннях були сліди та приладдя для тортур. Очевидно, що тепер тут могли добре визнаватися на тих деяких приладдях лише кримінальні спеціалісти, бо все це лежало в понищеному або взагалі розібраному стані. Ми побачили спеціальні електричні приладдя — наче рушти, дальше — якісь гостро-кільчасті дротяні сітки, сворні, кліщі, якісь поскручувані спружини тощо. Вгорі звисав гак з линвою, яким підтягали жертви, завдаючи їм ще одну муку! Збоку, при стіні, стояв “верстат”, частини якого валялися на долівці. То був своєрідний прилад до “натягання” вдовж. Декотрі друзі почали складати певні частини й пояснювати їх значення. Всі ці пояснювання зводились до одного висновку: “верстат” служив до розривання людини на дві половини! Він при помочі окремих гвинтів-шруб підносився то в один, то в другий бік, а крім того, його можна було тими гвинтами роздвоювати тоді, коли жертва була прив’язана за ноги до однієї частини, а за голову — до другої частини стола-верстата. Бічні гвинти служили, мабуть, до стискання жертви або взагалі — душення на смерть.

А знаєте що називали НКВДисти словом «трамвай»?

Читайте самі:

Коли інші кімнати були замуровані замасковано так, що ззовні було годі зорієнтуватися, бо вікна зі шибами й фіранками стояли непорушно, — то та кімната була виглядом прямокутної пивниці, вимазана темно-зеленим цементом з нутра. Ніде не можна було запримітити й шпарини, так дбайливо була виправлена піском і цементом.

Досередини цієї кімнати-пивниці московські варвари напихали нещасних жертв і вставляли їх один коло одного так густо й тісно, що, коли наповнили кімнату до нага розібраними нещасниками і заперли двері та ззовні їх замурували, — всі вони, стоячи, подусилися! Двері, як сказано, були замуровані, а ціла стіна закрашена так, що не можна було взагалі розпізнати, чи були двері й де були! Цей простір віднайшли щойно минулого дня, розбили стіну і… побачили в невеликій прямокутній кімнаті-льоху понад триста “стоячих трупів”.

Більшість з них гинули, обкусуючи зубами з болю і розпуки один другого… Всі застигли з повивертаними очима, повикривлюваними ротами й з повишарпуваним з голови волоссям!..

На цей вид нам почорніло в очах з жаху, жалю і оголомшення, яке холодом обвіювало душу, серце й розум!! Ніхто з нас не був у спромозі промовити слова. Хвилину всі ми стояли непорушно, як і ті закостенілі “статуї”!

Ось така жорстока правда.

Пам’ятаю, як на одному з форумів зав’язалась сутичка через мою статтю http://pavlofox.net/bandera-ta-shuxevich/між прихильниками українських націоналістів та комуністів. Останні добираючи факти наводили приклади співпраці на початку війни повстанців з німцями, вступ молоді в дивізію «Галичина», Нюрнбергський процес, і т.д. Їхні ж противники відбивали ці нападки і наводили свої факти та аргументи. Та мені здається, що не потрібно надто сильно вступати в такі суперечки. Це нехай вони шукають аргументи, а в нас є ще люди які пам’ятають що тут творилося.  Тому  не потрібно нічого доказувати прихильникам Сталіна. Те, що червоні кати робили по Україні (не тільки Західній) не потребує оправдувань та вишукувань якихось фактів.

Для тих хто не згідний – прочитайте ще раз наведені вище спогади із книги Михайла Мандрика «Стрийська бастилія».

Ще одне.

Нікому не не хочеться визнавати що твої попередники вбили тисячі і тисячі невинних людей. Тому зараз часто від прихильників комуністів можна почути думку що це жертви німецьких окупантів. Це не правда. Місцеве населення добре знає хто масово арештовував їх в ті часи і скільки тоді їхні братів і сестер пропало. Свідки тих подій часто розказували, що НКВДисти на подвір’ях тюрем часто заводили на всю потужність трактор. Знаєте чого? Щоб не було чути криків бідних жертв.

Під наступом німців  НКДВ відступало, і масово мордувало в’язнів. Дослідники потім на тілах бачили сліди від багнетів. Радянських чотиригранних багнетів, німці таких не використовували. Та й коли німці тільки окупували Західну Україну, в перші дні репресій не було. От тоді і з місцевими людьми повідкривали тюрми.
Але якщо вам важко змиритися з думкою що комуністи стільки знищили нівчому невинних людей, то нехай. Можете думати що це зробили фашисти. І тисячі польських офіцерів в Катині також знищили фашисти.  І голодомор, організували також вони. І сотні тисяч в’язнів важко працювали та гинули по Гулагах – це також діло рук фашистів.

Ну як, легше?

P.S.Заради справедливості, слід сказати, що сталінський режим не шкодував нікого. Як приклад, можете дізнатись про долю видатного вченого, академіка, Миколу Вавілова. Він взагалі ніякого відношення до руху опору не мав, та це його не врятувало https://docs.google.com/

5 comments

  1. Олександр

    Казати про дії комуністів лише як про дії більшовиків, те саме, що порівнювати діяння усіх християн з діяннями інквізиції (я сподіваюсь Ви зрозуміли про що я).
    Взагалі ідеї комунізму дуже добрі, хороші і багато в чому навіть розумні. Інша справа як втілюються ці ідеї. Люди просто ще не були готові до нової економічної формації, тому все робилось через нав’язування і силування. Взагалі, навіть Франко був соціалістом, бо розумів, що єдність в рівності, а в єдності сила..

    • Комуністи є комуністи. Не знаю ні одної країни в світі, де вони “побудували” нормальне життя для людей.
      В 1990 році моя бабця їздила в Канаду, і я досить добре знаю різницю між хорошою країною і комуністичною.

      • Олександр

        Ну так, факти справді про це говорять, тут я сперечатись не буду. Я не можу пояснити причини дефіцитів в СРСР, бо ВВП країни був просто величезний, динамічно розвивались заводи, фабрики, була безкоштовна освіта після якої обов’язково забезпечували роботою..  Просто я дивлюсь на речі не лише з однієї сторони, були і позитивні моменти. Гадаю, що винні якраз та більшовицька партія, яка невміло правила країною, але соціалізм вважаю кращим ладом ніж сьогоднішній, коли людина людині – вовк

        • А ніхто не каже що зараз є добре.
          А те що вони забезпечували роботою…
          Все одно вона не давала добробуту як в нормальних країнах. Кажуть що ще дотепер є різниця в рівні життя між Східною та Західною Німеччиною.
          Особисто я хвалю СССР за дві речі: добре кіно і мультфільми (хоч і з пропагандою інколи) і велику кількість секцій та гуртків для молоді.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*